У Львові відкриється перший в Українi музей шоколаду

20 березня, за підтримки Львівського історичного музею та Львівської міської ради, відбудеться урочисте відкриття стаціонарного музею шоколаду на центральній площі старого Львова – площі Ринок.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

Відвідувачі музею зможуть ознайомитися з історією шоколаду 4 мовами: українською, російською, англійською та польською. Гості матимуть змогу дізнатися сучасну технологію виробництва цього продукту і відвідати унікальну виставку шоколадних фігур.

Відвідувачі музею побачать найбільш знакові європейські і українські архітектурні споруди в мініатюрі: Колізей, Англійський парламент в Лондоні, Пізанську вежу, Ейфелеву вежу, Херсонес, Андріївську церкву та інші — це "Шоколадна Європа/Україна" в масштабі 1:166.

Кожен гість музею матиме змогу продегустувати різні сорти шоколаду за філіжанкою кави і переглядом тематичного кіно.

Читайте також: "У Львові хочуть відкрити музей фехтування (МАЛЮНКИ)"

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.