Спецпроект

В Києві буде меморіальний знак Лесю Курбасу

Комісія Київради з питань культури та туризму підтримала ідею встановити бронзову пам’ятну дошку народному артисту України Лесю Курбасу.

Пам'ятний знак буде розміщено на фасаді будинку на вул. Володимирській, 23 в, в якому розташовується Національний центр театрального мистецтва ім. Л.Курбаса, повідомив голова комісії Олександр Бригинець.

"Лесь Курбас - не просто відомий театральний діяч і перший народний артист України, - зазначив Бригинець. -  Він один з опорних символів української культури XX сторіччя поруч з М.Приймаченко, М.Коцюбинським, О.Довженком та іншими видатними постатями".

Лесь Курбас - український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Перший Народний артист УРСР (1925).

1916 року Л.Курбас вступає до театру М.Садовського, де обирає режисерську діяльність. Згодом організував студію молодих акторів, з якої виріс Молодий театр (1917). З нього взяли початок кілька українських театрів.

Влітку 1920-го Курбас зібрав своїх кращих акторів і під назвою "Кийдрамте" (Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини. Був засновником спочатку політичного (1922-1926), а потім і філософського (1926-1933) театру "Березіль".

Театральна діяльність Леся Курбаса призвела до його арешту в Москві, після чого режисера вислали на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім відправили на Соловки. 1937 року після повторного суду його було розстріляно в урочищі Сандармох.

В 1957 році Леся Курбаса посмертно реабілітовано.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.