Спецпроект

День Хрещення Русі святкуватимуть в Україні, Росії, Білорусі і космосі

Цього року Хрещення Русі святкуватиметься 28 липня у Києві, Мінську та Москві, коли православна церква відзначає День Святого князя Володимира.

Про це повідомив на прес-конференції в УНІАН продюсер та ведучий святкування Юрій Молчанов.

"Вперше цього року це свято буде відзначатися в трьох країнах", - сказав він.

Молчанов повідомив, що святкові заходи відбуватимуться за участю відомих артистів, серед яких Іван Охлобистін, Петро Мамонов, рок-гурти "Брати Карамазови", "Воскресение", "С.К.А.Й.".

Народний депутат (Партія Регіонів) Василь Горбаль нагадав, що це свято відзначають в Україні уже 4 роки. За його словами, ініціатива проведення цього свята належить міжнародній громадській організації "День Хрещення Русі".

Організатор та учасник святкування, лідер групи "Брати Карамазови" Олег Карамазов повідомив, що цього року участь у святкуванні візьмуть космонавти. За його словами, з кожним роком все більше людей відзначають це свято.

Нагадаємо, що 28 липня, у День пам'яті Святого рівноапостольного великого князя Київського Володимира, УПЦ КП влаштовує хресну ходу до річниці Хрещення Русі.

У святкуванні також візьмуть участь грузинський патріарх Ілія ІІ і російський Кирило, які вперше зустрінуться один з одним.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.