Спецпроект

Сепаратистський президент Криму повернувся через 16 років

Після 16 років вигнання до Сімферополя в суботу прибув перший та останній президент Республіки Крим Юрій Мєшков.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на Радіо Свобода.

На сімферопольському залізничному вокзалі екс-президента автономної республіки зустрічали кілька його колишніх соратників із Республіканського руху Криму, який у середині 1990-х років контролював владу на півострові.

Мєшков відмовився спілкуватися з журналістами, пообіцявши зробити це після того, як врегулює родинні питання.

Разом із тим, він передав через соратників, які його зустрічали, що що має намір після 6 липня провести ряд зустрічей з кримськими виборцями і вважає за доцільне ініціювати кампанію з відновлення колишньої кримської Конституції зразка 1992 року, яка гарантувала Криму конфедеративні відносини з Україною.

Про сепаратиста Мєшкова читайте в статті "Холодна війна за Крим"

Нагадаємо, що лідер кримських сепаратистів Юрій Мєшков перебував на посаді президента Республіки Крим з лютого 1994 року по березень 1995 року, коли за рішенням центральної влади України посада кримського президента була ліквідована.

Місяць тому дружина Мєшкова покінчила з собою, викинувшись із вікна багатоповерхового будинку.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.