Спецпроект

Голова Львівської облради хоче демонтувати пам'ятник жертвам УПА

Голова Львівської обласної ради, член ВО "Свобода" Олег Панькевич виступає за демонтаж пам'ятника жертвам Української Повстанської армії у польському місті Вроцлав.

Про це повідомляють "Українські Новини".

"Я хочу звернутися до польської та української еліти, до вчених. Зробімо так, щоб у нас було розуміння необхідності демонтажу так званого пам'ятника жертвам УПА у Вроцлаві", - сказав він.

З його слів, у жодному місті України немає пам'ятника жертвам Армії Крайової.

Пам'ятник жертвам УПА було відкрито і освячено у Вроцлаві 25 вересня 1999 року.

У неділю, 3 липня, у Львові було встановлено пам'ятник львівським професорам, розстріляним нацистами на Вулецьких пагорбах у червні 1941 року. Пам'ятник побудовано з ініціативи мерів Львова і Вроцлава.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.