Спецпроект

Позов Вітренко щодо незаконності указу про УПА розглянуть без свідків

Судових засідань у справі щодо незаконності указу Ющенка, яким воїнів УПА було визнано учасниками боротьби за незалежність України, більше не буде: суддi визначаться з рішенням самотужки.

Про це повідомляє "Україна Молода".

Несподіване рішення прийняв позавчора ввечері Окружний адміністративний суд Києва у справі за позовом Наталії Вітренко (лiдерка Прогресивної соціалістичної партії України оскаржує указ, яким свого часу Президент Віктор Ющенко вшанував борців за українську незалежність).

Після десятка слухань упродовж року суддівська колегія вирішила розглядати позов Вітренко у порядку письмового провадження. Це означає, що судових засідань за участi непримиренних опонентів - "вітренківців" і нащадків упівців - більше не буде: суд збере учасників процесу востаннє вже для того, щоб оголосити своє остаточне рішення.

Така ухвала не сподобалася присутнім. Нащадок бійців УПА Олесь Гриб, який бере активну участь у процесі як третя особа, обурювався: "Як могли, не заслухавши наші пояснення, прийняти таке рішення?"

Проблема в тому, що у процес тільки-но вступив як третя особа Віктор Ющенко (чомусь тривалий час суд не розглядав його заяву), представник Президента ще навіть не мав змоги ознайомитися з матеріалами справи.

Залучені треті особи (а таких добрий десяток!) iз "проукраїнського" табору вислухали семигодинні виступи Наталії Вітренко "про бандеровскіх убійц", а можливості відповісти їй так i не отримали. Юрію Шухевичу та Степану Хмарі, наприклад, які теж беруть участь у процесі, взагалі не повідомили про слухання.

На останньому, вівторковому, засіданні судді вочевидь поспішали: надали можливість опонентам поставити запитання Наталії Вітренко. Щоправда, повноцінної дискусії все одно не вийшло. На питання Олеся Гриба "Чи визнаєте ви право України на незалежність поза Росією?" Вітренко відповідала: "Незалежна Україна може бути лише в союзі з Росією і Білоруссю".

Представник третього Президента України Віктора Ющенка В'ячеслав Мартинюк пояснює: суд цілком міг прийняти таке рішення, якщо вважає, що доказів для вирішення справи по суті без залучення сторін достатньо: "Абсолютно зрозумілим є те, що суд, приймаючи рішення про перехід до письмового провадження, вважав, що вже встановлено всі обставини, необхідні для прийняття рішення по даній справі".

Нагадаємо, Віктор Ющенко видав указ про вшанування борців за незалежність України 28 січня 2010 року.

Крім вояків ОУН і УПА, борцями за українську незалежність було також визнано членів формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української держави Гетьманату, Української військової організації, Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української головної визвольної ради й інших військових формувань, які боролися за незалежність України.

 

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.