Спецпроект

Терміну "робот" виповнюється 90 років. Його придумав слов'янин

Чеський письменник Карел Чапек вигадав слово "робот" (від чеського robota) у 1921-му, а ще через 20 років уродженець Білорусі Айзек Азімов зробив його масово вживаним, сформулювавши Три Закони Роботехніки.

Про це нагадує cайт Юрка Зеленого.

Вперше слово з'явилося у п'єсі чеського письменника Карела Чапека (Karel Čapek) "R.U.R." - скорочення з чеської "Rossumovi Univerzální Roboti" - яка вийшла друком у 1921 році.

Саме в цьому творі вперше в історії людства й було вжито цілковито нове слово, яке стало міжнародним терміном - "рóбот", під яким нині розуміють електромеханічний, пневматичний, гідравлічний (або певне поєднання цього всього) пристрій, що здатен виконувати окреслені фізичні і/або задані наперед задачі.

Роботи в творі Чапека не зовсім те, що ми розумію під цим терміном зараз. В нього вони радше такі собі одухотворені потвори на взірець чудовиська Франкенштайна: хоч це істоти біологічні, проте їх можна збирати в одне ціле з різних "запчастин".

Попервах у чернетках п'єси Р.У.Р. для опису людиноподібних пристроїв Чапек використовував запозичене з латини слово laboři (від латинського labor  - робота).

Але наспраді слово вигадав не зовсім Карел Чапек, а його брат-художник Йожеф, з яким Карел поділився сумнівами щодо звучання слова "лаборжі". "То назви їх просто "роботами", - сказав Йожеф, не відриваючись від мольберту.

Карел і Йожеф (в окулярах) Чапеки біля тодішнього приймача. Фото: zelenyj.biz

Основою новотвору послугувало знайоме і нам слово "robota". Проте чеською воно насамперед означає не просто будь-яку працю взагалі, а надзвичайно важкий, каторжний труд; панщину.

У 1923 році п'єсу Р.У.Р. було перекладено англійською мовою, а за кілька літ потому "робота" було внесено і до Оксфордського словника.

Як створювалася перша у світі "Енциклопедія кібернетики". Українською

Через два десятиліття, у 1941 році, американський письменник-фантаст Айзек Азімов (Isaac Asimov, від народження - Ісаак Юдавіч Азімаў, уродженець соціалістичної Білорусі) вдихнув у чеський новотвір друге дихання.

Обкладинка українського видання серії Азімова про роботів і робототехніку (1987 рік, видавництво "Веселка")

Того року вийшло оповідання Азімова "Брехун!", де було запропоновано перше похідне слово від терміна рóбот - robotics (robot+technics, робототехніка), тобто наука, що займається розробкою і вивченням роботів.

Через рік, у 1942-му, в оповіданні "Хоровод" Азімов сформував Три Закони Робототехніки - обов'язкові правила поведінки для роботів. До цього роботи цікавили письменників переважно як механічні створіння, котрі збунтувалися проти людей.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.