Спецпроект

Терміну "робот" виповнюється 90 років. Його придумав слов'янин

Чеський письменник Карел Чапек вигадав слово "робот" (від чеського robota) у 1921-му, а ще через 20 років уродженець Білорусі Айзек Азімов зробив його масово вживаним, сформулювавши Три Закони Роботехніки.

Про це нагадує cайт Юрка Зеленого.

Вперше слово з'явилося у п'єсі чеського письменника Карела Чапека (Karel Čapek) "R.U.R." - скорочення з чеської "Rossumovi Univerzální Roboti" - яка вийшла друком у 1921 році.

Саме в цьому творі вперше в історії людства й було вжито цілковито нове слово, яке стало міжнародним терміном - "рóбот", під яким нині розуміють електромеханічний, пневматичний, гідравлічний (або певне поєднання цього всього) пристрій, що здатен виконувати окреслені фізичні і/або задані наперед задачі.

Роботи в творі Чапека не зовсім те, що ми розумію під цим терміном зараз. В нього вони радше такі собі одухотворені потвори на взірець чудовиська Франкенштайна: хоч це істоти біологічні, проте їх можна збирати в одне ціле з різних "запчастин".

Попервах у чернетках п'єси Р.У.Р. для опису людиноподібних пристроїв Чапек використовував запозичене з латини слово laboři (від латинського labor  - робота).

Але наспраді слово вигадав не зовсім Карел Чапек, а його брат-художник Йожеф, з яким Карел поділився сумнівами щодо звучання слова "лаборжі". "То назви їх просто "роботами", - сказав Йожеф, не відриваючись від мольберту.

Карел і Йожеф (в окулярах) Чапеки біля тодішнього приймача. Фото: zelenyj.biz

Основою новотвору послугувало знайоме і нам слово "robota". Проте чеською воно насамперед означає не просто будь-яку працю взагалі, а надзвичайно важкий, каторжний труд; панщину.

У 1923 році п'єсу Р.У.Р. було перекладено англійською мовою, а за кілька літ потому "робота" було внесено і до Оксфордського словника.

Як створювалася перша у світі "Енциклопедія кібернетики". Українською

Через два десятиліття, у 1941 році, американський письменник-фантаст Айзек Азімов (Isaac Asimov, від народження - Ісаак Юдавіч Азімаў, уродженець соціалістичної Білорусі) вдихнув у чеський новотвір друге дихання.

Обкладинка українського видання серії Азімова про роботів і робототехніку (1987 рік, видавництво "Веселка")

Того року вийшло оповідання Азімова "Брехун!", де було запропоновано перше похідне слово від терміна рóбот - robotics (robot+technics, робототехніка), тобто наука, що займається розробкою і вивченням роботів.

Через рік, у 1942-му, в оповіданні "Хоровод" Азімов сформував Три Закони Робототехніки - обов'язкові правила поведінки для роботів. До цього роботи цікавили письменників переважно як механічні створіння, котрі збунтувалися проти людей.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.