Спецпроект

Терміну "робот" виповнюється 90 років. Його придумав слов'янин

Чеський письменник Карел Чапек вигадав слово "робот" (від чеського robota) у 1921-му, а ще через 20 років уродженець Білорусі Айзек Азімов зробив його масово вживаним, сформулювавши Три Закони Роботехніки.

Про це нагадує cайт Юрка Зеленого.

Вперше слово з'явилося у п'єсі чеського письменника Карела Чапека (Karel Čapek) "R.U.R." - скорочення з чеської "Rossumovi Univerzální Roboti" - яка вийшла друком у 1921 році.

Саме в цьому творі вперше в історії людства й було вжито цілковито нове слово, яке стало міжнародним терміном - "рóбот", під яким нині розуміють електромеханічний, пневматичний, гідравлічний (або певне поєднання цього всього) пристрій, що здатен виконувати окреслені фізичні і/або задані наперед задачі.

Роботи в творі Чапека не зовсім те, що ми розумію під цим терміном зараз. В нього вони радше такі собі одухотворені потвори на взірець чудовиська Франкенштайна: хоч це істоти біологічні, проте їх можна збирати в одне ціле з різних "запчастин".

Попервах у чернетках п'єси Р.У.Р. для опису людиноподібних пристроїв Чапек використовував запозичене з латини слово laboři (від латинського labor  - робота).

Але наспраді слово вигадав не зовсім Карел Чапек, а його брат-художник Йожеф, з яким Карел поділився сумнівами щодо звучання слова "лаборжі". "То назви їх просто "роботами", - сказав Йожеф, не відриваючись від мольберту.

Карел і Йожеф (в окулярах) Чапеки біля тодішнього приймача. Фото: zelenyj.biz

Основою новотвору послугувало знайоме і нам слово "robota". Проте чеською воно насамперед означає не просто будь-яку працю взагалі, а надзвичайно важкий, каторжний труд; панщину.

У 1923 році п'єсу Р.У.Р. було перекладено англійською мовою, а за кілька літ потому "робота" було внесено і до Оксфордського словника.

Як створювалася перша у світі "Енциклопедія кібернетики". Українською

Через два десятиліття, у 1941 році, американський письменник-фантаст Айзек Азімов (Isaac Asimov, від народження - Ісаак Юдавіч Азімаў, уродженець соціалістичної Білорусі) вдихнув у чеський новотвір друге дихання.

Обкладинка українського видання серії Азімова про роботів і робототехніку (1987 рік, видавництво "Веселка")

Того року вийшло оповідання Азімова "Брехун!", де було запропоновано перше похідне слово від терміна рóбот - robotics (robot+technics, робототехніка), тобто наука, що займається розробкою і вивченням роботів.

Через рік, у 1942-му, в оповіданні "Хоровод" Азімов сформував Три Закони Робототехніки - обов'язкові правила поведінки для роботів. До цього роботи цікавили письменників переважно як механічні створіння, котрі збунтувалися проти людей.

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.