Спецпроект

В Ірпені хочуть забудувати місце поховання червоноармійців?

Попри скандал і обурення громадськості, на місці братської могили воїнів Червоної армії в Ірпені таки можуть побудувати котеджі.

Про це пише Kievpress з посиланням на ініціативну групу захисників парку і могили, повідомляє "УП.Київ".

Як з'ясувалося, після того, як наміри ірпінських чиновників набули розголосу і викликали обурення громадськості, мер міста Володимир Скаржинський заявив, що ділянки були виділені помилково й пообіцяв цю помилку виправити.

Уже через кілька днів усі люди, яким виділили землю, написали заяви з відмовою від ділянок, а депутати міськради скасували на цій підставі свої попередні рішення про землевідводи.

Однак як повідомив голова ініціативної групи парку "Героїв" Лаврентій Кухалейшвілі, заяви людей про відмову від земельних ділянок, на підставі яких депутати скасували розв'язки про землевідвід, не є легітимними, оскільки ділянки були вже перепродані.

"Земельні ділянки міськрада виділила на підставних осіб, і відразу ж після відповідного рішення сесії вони були кілька разів перепродані", - сказав він.

Таким чином, затверджує Кухалейшвілі, і заяви про відмову від земельних ділянок і рішення сесії не мають ніякої юридичної сили.

Підозри місцевих жителів у нещирості публічних заяв міського керівництва підкріплюється ще декількома обставинами. Зокрема, тим, що ірпінський міськсуд відмовився заборонити будівництво на території лісопаркової зони та тим, що деяким місцевим жителям уже пропонують підписати лист у підтримку будівництва на території парку.

Міські чиновники коментувати ситуацію відмовилися.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.