Спецпроект

Історичний ритуал з Хлопчиком, що пісяє, виконає дівчинка

В День незалежності України 24 серпня у Брюсселі наймолодша українська оперна співачка, 10-річна Соломія Лук'янець одягне символ міста - статую-фонтан Manneken Pis ("Хлопчик, який пісяє") - у костюм князя Ярослава Мудрого.

Про це УНІАН повідомив президент Європейської асоціації українців, яка виконує ритуал вбрання хлопчика, Олексій Толкачов.

За задумом, у день 20-річчя Незалежності України нашу країну у Брюсселі має представляти "людина-легенда", яка своїм талантом, здобутками або творчістю може символізувати потенціал України. Цього року організатори звернули увагу на молоді таланти, які мають всі шанси стати "легендами".

"Ми вирішили запросити у Брюссель Соломію Лук'янець, яка володіє унікальним оперним голосом з діапазоном у три октави", - вважає Толкачов.

Він висловив упевненість, що талановита дівчинка нікого не залишить байдужим у Брюсселі.

Минулого року брюссельского "Хлопчика, який пісяє" одягала у костюм козака найсильніша людина планети - Василь Вірастюк.

"Маннекен Піс" ("Хлопчик, що пісяє") в українському національному вбранні. 24 серпня 2007 року

Торік Україну у Брюсселі представляв найсильніший чоловік планети Василь Вірастюк.

Акція Ukrainian Manneken Pis відбудеться 24 серпня у Брюсселі і супроводжуватиметься урочистим прийомом у мерії - в старовинній ратуші на Гранд Плац, пішою ходою середньовічними вулицями та святковими гуляннями за участю української діаспори.

Ключовою подією свята стане одягання всесвітньо відомого брюссельського "Хлопчика, що пісяє" у костюм Ярослава Мудрого представниками муніципалітету Брюсселя і делегатами від України.

Тренувальна примірка костюма Ярослава Мудрого. Фото УНІАН

"Хлопчик, що пісяє" - візитна картка Брюсселю, мініатюрна бронзова статуя-фонтан, яка існує мінімум з XVII-го сторіччя. Існують різні історичні версії обставин появи статуї.

Традиція одягання статуї голого хлопчика, котрий справляє малу нужду, в різноманітні костюми налічує понад 300 років та бере початок від курфюрста Баварії Максиміліана II Еммануїла, який у 1698 році подарував перший одяг для статуї. Далі традицію продовжив король Франції Людовік XV, передавши Брюсселю костюм із золотої парчі.

На сьогодні скульптура вже має до 1 тис. костюмів, презентованих представниками різних народів.

Українці вперше взяли участь в одягання Manneken Pis у 2007 році, коли Європейська асоціація українців подарувала Брюсселю костюм українського козачка. Відтоді святкування Дня незалежності України у Брюсселі стало традиційним.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.