Спецпроект

Впала одна з веж Старої фортеці в Кам'янці-Подільському (ФОТО)

Учора близько 16:00 зруйнувалася Нова (Велика) вежа - частина оборонного комплексу замку в Кам'янці-Подільському, башта з західного боку, найбільша у Старій фортеці.

Про це "Історичній Правді" повідомили у адміністрації Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Зараз усе керівництво музею перебуває на місці події.

"Місце архітектурної трагедії загороджене і охороняється, - написала у своєму блозі автор сайту "Замки та храми України" Ірина Пустиннікова. - Не так від мародерів, як від гріха подалі - стежками біля західного боку фортеці спускаються додому на Карвасари чи Підзамче жителі навколишніх кварталів приватної забудови".

 Фото: kamienczanka.livejournal.com

Вже відбулася екстрена нарада мера, директора фортеці та інших чиновників.

"Башта була реставрована наприкінці 1990-х років, кілька років тому її теж латали-добудовували, - пише краєзнавець. - Кількаденних дощів башта не витримала. Та й вся фортеця виглядає дуже мокрою. В нас не Іспанія, в нас інший клімат, пам'яткам він не подобається".

 Нова (Велика) була найзахіднішою частиною Старого замку. Праворуч видно залишки земляних укріплень Нового замку

Нова (Велика) вежа є найбільшою баштою Кам'янецької фортеці. Була добудована до зовнішнього боку замку в 1544 році, за останніми на той час правилами оборонного мистецтва Йовом Претферсом.

Бойова функція Нової - захист основного спостережного пункту фортеці (Денної башти, до якої вона й була прибудована) і прикриття зовнішніх стін Старого замку з найменш захищеного західного боку. Під час бойових дій на вежу піднімали гармати, які обстрілювали підходи до фортеці.

 Нова (Велика) до свого падіння

25 серпня 1672 після підриву внаслідок бойових дій між польським гарнізоном Кам'янця і союзним турецько-козацьким військом башта була сильно пошкоджена, а залога замку здалася.

 Нова (Велика) вежа з пташиного польоту. Більше фото замків України з висоти дивіться в розділі "Артефакти"

Розміщена майже повністю за межами Старого замку, Нова (Велика) прикривала найвразливішу, протилежну від міста сторону фортеці (фортеця, власне, й захищала міст-вхід у Кам'янець).

Так башта виглядала 28 липня, за кілька днів до руйнування. Фото надіслав читач ІП Олексій Малишенко

Як повідомляє "Інтерфакс", зараз у міськвиконкомі Кам'янця-Подільського створено комісію, яка розглядатиме питання відновлення і реконструкції цієї вежі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.