Спецпроект

"Регіонали" не хочуть пам'ятника Бандері у Луцьку

Волинська "Партія регіонів" хоче відмінити спорудження пам`ятника лідерові ОУН-УПА Степану Бандері в центрі Луцька.

Про це повідомляє Українська служба ВВС.

Памятник Бандері має стояти на одній з великих вулиць міста - навпроти луцького Палацу урочистих подій. Це місцеві депутати вирішили ще три роки тому.

Відтоді на тій вулиці стоїть пам'ятний знак, а скульптори чекають грошей на виготовлення монумента заввишки близько 8 метрів.

Втім, лише цьогоріч 21 липня Луцька міськрада таки спромоглася виділила на спорудження пам'ятника 150 тисяч гривень, забравши їх з видатків на дороги і ремонт приміщення ради.

Рішення депутатів виділити кошти на пам`ятник з дорожнього фонду викликало невдоволення фракції "Партії регіонів", яка у Луцькій міськраді представлена чотирма депутатами.

Після цього місцевий осередок "Партії регіонів" на трьох магістральних вулицях встановив намети, "щоб запобігти свавіллю більшості, яку в міській раді представляють "Батьківщина" і "Свобода"". А також почали збір підписів лучан, які не хочуть, щоб пам'ятник стояв у багатолюдній частині міста.

"Ми не проти, щоб погруддя встановили на вулиці Бандери. Бо треба враховувати думку громади, бо є багато прихильників Бандери. Але тільки не біля Палацу урочистих подій, бо такому пам'ятнику там не місце", - заявив лідер міського осередку Партії регіонів Іван Смоленг.

У відповідь луцький осередок об'єднання "Свобода" звернувся до регіоналів із запитанням, чому провладна партія не опитувала людей щодо пенсійної реформи чи зростання цін на пальне і харчі. А також запропонувала включити до опитувального листа запитання, які стосуються резиденції Віктора Януковича у "Межигір'ї".

У той же час "свободівці" підкреслили, що Бандера має повне право височіти навпроти луцького Палацу урочистих подій.

Нагадаємо, що у квітні лучани не дозволили встановити в центрі міста намет, в якому мали збиратися гроші на відновлення пам'ятника Сталіну в Запоріжжі.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.