Спецпроект

Німецькі вчені з'ясували причину смерті єгипетської цариці Хатшепсут

Учені з Університету Бонна виявили сліди канцерогенної речовини у флаконі, який, як вважається, належав староєгипетській цариці Хатшепсут, яка жила за півтора тисячоліття до нашої ери.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на Associated Press.

Дослідження експоната з Єгипетського музею тривало два роки. Згідно з висновками вчених, у флаконі, на якому написано, що він належав Хатшепсут, був лікарський або косметичний засіб для шкіри. 

До його складу входили пальмова та мускатна олія, а також жирні кислоти, за допомогою яких можна було боротися, наприклад, з екземою. Достовірно відомо, що деякі родичі жінки-фараона страждали від шкірних захворювань.

Небезпечною речовиною у складі лосьйону виявився бензпирен - ароматичний і вкрай канцерогенний вуглеводень. 

Як вказують вчені, це робить вкрай ймовірною версію, що жінка-фараон випадково вбила сама себе. Хатшепсут могла користуватися ліками для короткочасного позбавлення від болю і за кілька років застосування отруїти себе отрутою.

За даними єгипетських археологів, судячи з мумії, Хатшепсут була гладкою жінкою, страждала від діабету і раку печінки і померла у віці за п'ятдесят.

Хатшепсут (або Хатшепсоуі, що означає "Найшанованіша з усіх жінок") - була п'ятим фараоном Вісімнадцятої династії Стародавнього Єгипту, приблизно з 1479 по 1458 рік до н. е. Більшістю єгиптологів вона вважається найуспішнішою з жінок-фараонів Єгипту.

Нагадаємо, що на початку 2011 року з єгипетських музеїв унаслідок дій мародерів зникло більше 80 історичних артефактів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.