Спецпроект

Німецькі вчені з'ясували причину смерті єгипетської цариці Хатшепсут

Учені з Університету Бонна виявили сліди канцерогенної речовини у флаконі, який, як вважається, належав староєгипетській цариці Хатшепсут, яка жила за півтора тисячоліття до нашої ери.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на Associated Press.

Дослідження експоната з Єгипетського музею тривало два роки. Згідно з висновками вчених, у флаконі, на якому написано, що він належав Хатшепсут, був лікарський або косметичний засіб для шкіри. 

До його складу входили пальмова та мускатна олія, а також жирні кислоти, за допомогою яких можна було боротися, наприклад, з екземою. Достовірно відомо, що деякі родичі жінки-фараона страждали від шкірних захворювань.

Небезпечною речовиною у складі лосьйону виявився бензпирен - ароматичний і вкрай канцерогенний вуглеводень. 

Як вказують вчені, це робить вкрай ймовірною версію, що жінка-фараон випадково вбила сама себе. Хатшепсут могла користуватися ліками для короткочасного позбавлення від болю і за кілька років застосування отруїти себе отрутою.

За даними єгипетських археологів, судячи з мумії, Хатшепсут була гладкою жінкою, страждала від діабету і раку печінки і померла у віці за п'ятдесят.

Хатшепсут (або Хатшепсоуі, що означає "Найшанованіша з усіх жінок") - була п'ятим фараоном Вісімнадцятої династії Стародавнього Єгипту, приблизно з 1479 по 1458 рік до н. е. Більшістю єгиптологів вона вважається найуспішнішою з жінок-фараонів Єгипту.

Нагадаємо, що на початку 2011 року з єгипетських музеїв унаслідок дій мародерів зникло більше 80 історичних артефактів.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.