Спецпроект

Німецькі вчені з'ясували причину смерті єгипетської цариці Хатшепсут

Учені з Університету Бонна виявили сліди канцерогенної речовини у флаконі, який, як вважається, належав староєгипетській цариці Хатшепсут, яка жила за півтора тисячоліття до нашої ери.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на Associated Press.

Дослідження експоната з Єгипетського музею тривало два роки. Згідно з висновками вчених, у флаконі, на якому написано, що він належав Хатшепсут, був лікарський або косметичний засіб для шкіри. 

До його складу входили пальмова та мускатна олія, а також жирні кислоти, за допомогою яких можна було боротися, наприклад, з екземою. Достовірно відомо, що деякі родичі жінки-фараона страждали від шкірних захворювань.

Небезпечною речовиною у складі лосьйону виявився бензпирен - ароматичний і вкрай канцерогенний вуглеводень. 

Як вказують вчені, це робить вкрай ймовірною версію, що жінка-фараон випадково вбила сама себе. Хатшепсут могла користуватися ліками для короткочасного позбавлення від болю і за кілька років застосування отруїти себе отрутою.

За даними єгипетських археологів, судячи з мумії, Хатшепсут була гладкою жінкою, страждала від діабету і раку печінки і померла у віці за п'ятдесят.

Хатшепсут (або Хатшепсоуі, що означає "Найшанованіша з усіх жінок") - була п'ятим фараоном Вісімнадцятої династії Стародавнього Єгипту, приблизно з 1479 по 1458 рік до н. е. Більшістю єгиптологів вона вважається найуспішнішою з жінок-фараонів Єгипту.

Нагадаємо, що на початку 2011 року з єгипетських музеїв унаслідок дій мародерів зникло більше 80 історичних артефактів.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.