Спецпроект

"Наша Україна" хоче, щоб Янукович засудив комунізм

З нагоди Дня пам'яті жертв усіх тоталітарних режимів партія "Наша Україна" вимагає засудження комуністичного тоталітаризму.

Про це йдеться у заяві партії, переданій агенції УНІАН.

У заяві наголошується, що 23 серпня Україна разом з країнами Європи відзначає загальноєвропейський День пам'яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів.

"У ХХ столітті наша країна зазнала мільйонних людських жертв від депортацій, арештів, тортур та вбивств, які вчинили щодо українців тоталітарні комуністичний та нацистський режими", - наголошують у партії.

У Львові на біл-бордах зрівняли нацизм і комунізм (ФОТО)

"Наша Україна" підтримує звернення Європарламенту до всіх європейських держав відкрити архіви служб безпеки і таємної поліції та надати підтримку інституціям, які здійснюють наукове дослідження злочинів тоталітарних режимів у ХХ столітті.

Партія також вимагає від влади припинити безпідставне кримінальне переслідування працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів у Львові "Тюрма на Лонцького" та розсекретити й опублікувати за бюджетний рахунок усі архівні документи державних органів радянського режиму, пов'язані з політичними репресіями, голодоморами та українським визвольним рухом.

Комуністи полюбили вірш про Третій рейх - думали, що це про СРСР

"Ми також вимагаємо неухильного виконання місцевими органами влади указів президента України щодо демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків особам, причетним до організації в Україні Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій", - заявляють у "НУ".

"Ми переконані, що комуністичний режим та ідеологія мають бути в судовому порядку засуджені суспільством і державою як людиноненависницькі, а парламент повинен прийняти закон, який заборонятиме їхню популяризацію", - йдеться у заяві.

У "Нашій Україні" переконані, що тільки засудивши і відкинувши тоталітарне минуле, Україна зможе стати європейською країною, в якій громадяни почуватимуться вільними, гідними та захищеними людьми.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище