Спецпроект

"Парнас дибом": комуніст Грач і вірш про Третій рейх

Газета кримських комуністів передрукувала відомий вірш сучасного російського письменника-фантаста Юрія Нестеренка про Третій рейх, перейменувавши його в... "Хочу в СССР!" Без двох останніх рядків ("И алели над нами флаги // С черной свастикой в белом круге") твір здається справжнім панегіриком Радянському Союзу.

17 березня у політиків, що досі експлуатують міф про СССР, було свято - 20-та річниця референдуму про збереження Радянського Союзу.

Народний депутат Леонід Грач пліч-о-пліч з Наталею Вітренко вітав виборців в одному зі скверів Сімферополя. А його персональний сайт і газета "Коммунист Крыма" подарували читачам вірш "Я хочу в СССР!".

Та поезія виявилась з підвохом: над нею наступного дня сміявся весь український Інтернет.

Як виявилось, комуністи опублікували лише частину відомого сатиричного вірша сучасного російського письменника-фантаста і поета, політемігранта Юрія Нестеренка. З новою назвою і без двох останніх рядків ("И алели над нами флаги // С черной свастикой в белом круге") твір здається справжнім панегіриком Радянському Союзу.

 Скан з останнього числа "Комуніста Криму"

Насправді ж автор вкладав у вірш протилежний зміст, показав практичну схожість ідеологій  комунізму та нацизму.

Гітлер проти Сталіна: хто був гіршим?

Сатира поета на один рік випередила резолюцію Парламентської асамблеї ОБСЄ, в якій було проголошено на високому міжнародному рівні:

"У двадцятому сторіччі європейські країни зазнали на собі два могутніх тоталітарних режими, нацистський та сталінський, які несли з собою геноцид, порушення прав та свобод людини, військові злочини та злочини проти людства".

Вірш відповідає своїй назві: "Ностальгирущим". На початку складається повне враження ностальгії за радянськими часами. Задіяно усі стереотипи, що їх можна почути від деяких старих людей, які й досі активно висловлюють жаль з приводу розпаду "соціалістичної" імперії.

В кінці тексту наступає катарсис: читач раптом дізнається, що мова була про іншу країну...

Росія вимагає не порівнювати СРСР і Третій Рейх

Чому в комуністичній газеті з'явився такий вірш? Про це розповіла газеті "Правдошукач" редактор Тетяна Єжова:

"Дійсно, в нашій газеті 17 березня був опублікований вірш Нестеренка Юрія. І опублікували його без всякого умислу, без поганих думок. Тому що ми отримали від одного з дописувачів газети статтю про референдум, і там був розміщений цей вірш саме в цьому варіанті.

Коли ми отримали інформацію про те, що він неповний, газета вже була видана. Тому редакція готова принести і принесе свої вибачення через нашу газету за неповну публікацію і за те, що була змінена назва. На сайті народного депутата Грача зараз ми зняли цю інформацію і готові принести свої офіційні вибачення".

За словами редактора, вірш був опублікований у спотвореному вигляді через технічну помилку. Редакція довіряла авторові статті про референдум, внаслідок цього текст доданого вірша не було належним чином перевірено.

Гітлер вітає Сталіна з днем народження в газеті "Правда"

"Якось так все співпало... Річниця референдуму, і там такий текст! А потім, звичайно, коли прочитали цей вірш до кінця, ми зрозуміли, який ляп допустили" - розповідає пані Єжова. Також вона визнала, що текст поезії повністю відповідає "тим ностальгічним чаянням, які є сьогодні у людей, які жили в Радянському Союзі і пам'ятають цей період".

Мабуть, йдеться про "ностальгічні чаяння" тих людей, чиї сім'ї не зачіпила і не знищила всеохопна, масштабна боротьба з "інакомислячими" комуністичної верхівки та її репресивних органів.

Ця історія примушує замислитись над тим, чи не було допущено "технічних помилок" при підрахунку голосів за збереження Радянського Союзу.

Так, 17 березня 1991 року у доживаючій останні дні радянській імперії відбувся "всесоюзний референдум", на який було винесено крамольне питання: "Считаете ли Вы необходимым сохранение Союза Советских Социалистических Республик как обновлённой федерации равноправных суверенных республик, в которой будут в полной мере гарантироваться права и свободы человека любой национальности?".

Крамольне, бо це питання містить натяки на безправ'я громадян СССР та майбутній розпад "наддержави".

Майже половина українців хоче назад в СРСР

За офіційними "підрахунками", 77,85% учасників "референдуму" висловилися за  збереження "оновленого" Радянського Союзу. Зокрема, в Україні - 70,2%. Проте жодної реальної можливості оновлення СССР не було, і серпневий путч у Москві став для людей останньою краплею.

Акт про незалежність України на референдумі 1 грудня 1991 року підтвердили 90,32% громадян нової української держави.

Ми повинні пам'ятати про справжній вибір українського народу.

P.S. Повний текст вірша Юрія Нестеренко, який вийшов у "Комуністі Криму":

Держава (Ностальгирующим)

Ах, какая была держава!
Ах, какие в ней люди были!
Как торжественно-величаво
Звуки гимна над миром плыли!

Ах, как были открыты лица,
Как наполнены светом взгляды!
Как красива была столица!
Как величественны парады!

Проходя триумфальным маршем,
Безупречно красивым строем,
Молодежь присягала старшим,
Закаленным в боях героям -

Не деляги и прохиндеи
Попадали у нас в кумиры...
Ибо в людях жила - идея!
Жажда быть в авангарде мира!

Что же было такого злого
В том, что мы понимали твердо,
Что "товарищ" - не просто слово,
И звучит это слово гордо?

В том, что были одним народом,
Крепко спаянным общей верой,
Что достоинства - не доходом,
А иной измеряли мерой?

В том, что пошлости на потребу
Не топили в грязи искусство?
Что мальчишек манило небо?
Что у девушек были чувства?

Ах, насколько все нынче гаже,
Хуже, ниже и даже реже:
Пусть мелодия гимна - та же,
Но порыв и идея - где же?

И всего нестерпимей горе
В невозможности примирений
Не с утратою территорий,
Но с потерею поколений!

Как ни пыжатся эти рожи,
Разве место при них надежде?
Ах, как все это непохоже
На страну, что мы знали прежде!

Что была молода, крылата,
Силы множила год за годом,
Где народ уважал солдата
И гордился солдат народом.

Ту, где светлыми были дали,
Ту, где были чисты просторы...
А какое кино снимали
Наши лучшие режиссеры!

А какие звенели песни!
Как от них расправлялись плечи!
Как под них мы шагали вместе
Ранним утром заре навстречу!

Эти песни - о главном в жизни:
О свободе, мечте, полете,
О любви к дорогой отчизне,
О труде, что всегда в почете,

И о девушках, что цветами
Расцветают под солнцем мая,
И о ждущей нас дома маме,
И о с детства знакомом крае,

И о чести, и об отваге,
И о верном, надежном друге...
И алели над нами флаги
С черной свастикой в белом круге.

Юрій Рудницький: Самореабілітація полковника. Враження й нотатки читача

У 1928 році полковник Січових стрільців Євген Коновалець видав брошуру "Причинки до історії української революції". Всупереч назві, брошура мало схожа на нотатки чи роздуми з приводу всього спектру історії визвольної боротьби 1917-1921 рр. Радше маємо справу з прагненням її автора пояснити позицію і свою, і "січовиків" у різні періоди - Центральної Ради, Української Держави і Директорії.

Олексій Мустафін: Руйнівник системи. Іполіто Ірігоєн на чолі аргентинських радикалів

Історію держав Латинської Америки по інший бік Атлантики звикли сприймати як "вічне повторення", що нібито ніяк не дозволяє їм позбутися статусу периферії індустріального (а тепер вже й постіндустріального) світу. При цьому відмінностям між країнами регіону – а йдеться про величезний простір від Каліфорнії до мису Горн, який може вмістити кілька інших континентів, – уваги приділяють набагато менше. Для багатьох стає справжнім відкриттям, що, скажімо, Аргентина на початку XX сторіччя входила до першої "десятки" держав з найвищим рівнем доходів на душу населення.

Юрій Юзич: Козацький хрест і тризуб на могилі вояка Армії УНР у Франції

Могила 16-літнього вояка Армії УНР із Харківщини. Одного із сотень, долі яких переважно невідомі. Павло Роговий захищав Україну в складі 2-го Запорозького полку під командуванням Петра Болбочана, а згодом – у 1920 році – вже ройовим в складі 6-ї Січової дивізії під командуванням Марка Безручка допоміг врятувати Польщу від московської окупації. Як і тисячі вояків Армії УНР вірив, що поляки допоможуть відвоювати Україну.

Юрій Юзич: Могила українських воїнів "під ліквідацію"

Білий папір на хресті – це повідомлення, що дане поховання має бути знищеним. За несплату оренди місця. Найближчим часом, можливо через кілька тижнів. Це збірна могила старшин 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, яку вдалось цього літа виявити експедиції "У пошуках Героїв".