Спецпроект

"Наша Україна" хоче, щоб Янукович засудив комунізм

З нагоди Дня пам'яті жертв усіх тоталітарних режимів партія "Наша Україна" вимагає засудження комуністичного тоталітаризму.

Про це йдеться у заяві партії, переданій агенції УНІАН.

У заяві наголошується, що 23 серпня Україна разом з країнами Європи відзначає загальноєвропейський День пам'яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів.

"У ХХ столітті наша країна зазнала мільйонних людських жертв від депортацій, арештів, тортур та вбивств, які вчинили щодо українців тоталітарні комуністичний та нацистський режими", - наголошують у партії.

У Львові на біл-бордах зрівняли нацизм і комунізм (ФОТО)

"Наша Україна" підтримує звернення Європарламенту до всіх європейських держав відкрити архіви служб безпеки і таємної поліції та надати підтримку інституціям, які здійснюють наукове дослідження злочинів тоталітарних режимів у ХХ столітті.

Партія також вимагає від влади припинити безпідставне кримінальне переслідування працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів у Львові "Тюрма на Лонцького" та розсекретити й опублікувати за бюджетний рахунок усі архівні документи державних органів радянського режиму, пов'язані з політичними репресіями, голодоморами та українським визвольним рухом.

Комуністи полюбили вірш про Третій рейх - думали, що це про СРСР

"Ми також вимагаємо неухильного виконання місцевими органами влади указів президента України щодо демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків особам, причетним до організації в Україні Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій", - заявляють у "НУ".

"Ми переконані, що комуністичний режим та ідеологія мають бути в судовому порядку засуджені суспільством і державою як людиноненависницькі, а парламент повинен прийняти закон, який заборонятиме їхню популяризацію", - йдеться у заяві.

У "Нашій Україні" переконані, що тільки засудивши і відкинувши тоталітарне минуле, Україна зможе стати європейською країною, в якій громадяни почуватимуться вільними, гідними та захищеними людьми.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.