Спецпроект

"Наша Україна" хоче, щоб Янукович засудив комунізм

З нагоди Дня пам'яті жертв усіх тоталітарних режимів партія "Наша Україна" вимагає засудження комуністичного тоталітаризму.

Про це йдеться у заяві партії, переданій агенції УНІАН.

У заяві наголошується, що 23 серпня Україна разом з країнами Європи відзначає загальноєвропейський День пам'яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів.

"У ХХ столітті наша країна зазнала мільйонних людських жертв від депортацій, арештів, тортур та вбивств, які вчинили щодо українців тоталітарні комуністичний та нацистський режими", - наголошують у партії.

У Львові на біл-бордах зрівняли нацизм і комунізм (ФОТО)

"Наша Україна" підтримує звернення Європарламенту до всіх європейських держав відкрити архіви служб безпеки і таємної поліції та надати підтримку інституціям, які здійснюють наукове дослідження злочинів тоталітарних режимів у ХХ столітті.

Партія також вимагає від влади припинити безпідставне кримінальне переслідування працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів у Львові "Тюрма на Лонцького" та розсекретити й опублікувати за бюджетний рахунок усі архівні документи державних органів радянського режиму, пов'язані з політичними репресіями, голодоморами та українським визвольним рухом.

Комуністи полюбили вірш про Третій рейх - думали, що це про СРСР

"Ми також вимагаємо неухильного виконання місцевими органами влади указів президента України щодо демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків особам, причетним до організації в Україні Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій", - заявляють у "НУ".

"Ми переконані, що комуністичний режим та ідеологія мають бути в судовому порядку засуджені суспільством і державою як людиноненависницькі, а парламент повинен прийняти закон, який заборонятиме їхню популяризацію", - йдеться у заяві.

У "Нашій Україні" переконані, що тільки засудивши і відкинувши тоталітарне минуле, Україна зможе стати європейською країною, в якій громадяни почуватимуться вільними, гідними та захищеними людьми.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.