Спецпроект

Bидано електронний атлас iсторiї України

У Києві сьогодні презентували електронний атлас iсторiї України.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Враховуючи те, скiльки тут реалiзовано iсторичних та довiдкових матерiалiв, враховуючи глибину обробки iсторичних карт i текстiв, я хочу сказати, що це видання виходить далеко за межi якогось середньостатистичного спецiального видання", - сказав заступник головного редактора видання Iгор Бусол пiд час презентацiї.

Вiн повiдомив, що атлас мiстить понад 100 електронних карт iз текстовими матерiалами, бiльше нiж 1300 iлюстрацiй, 12 вiдеосюжетiв, а також має iнтерактивнi функцiї.

За словами I.Бусола, атлас має п'ять тематичних роздiлiв, якi вiдображають рiзнi перiоди розвитку України. "Уся iнформацiя, представлена в iсторичних картах, є перевiреною, видiленою i точною, якiй можна довiряти", - наголосив вiн.

За його словами, якщо перевести всю iнформацiю, закладену в атлас, у паперовий формат, вона дорiвнюватиме обсягу атласу на 70 сторiнок i довiдника з iсторичними нарисами на 500 сторiнок.

Крiм того, як повiдомив генеральний директор Iнституту передових технологiй Олександр Барладiн, нинi також завершується пiдготовка атласiв "Україна та її регiони", "Україна туристична", "Адмiнiстративно-територiальний подiл України", "Космо-атлас України".

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.