Спецпроект

У країні з тисячолітньою історією має бути мережа культурних центрів

Європейська асоціація українців ініціює створення в країнах Євросоюзу українських культурних Центрів Григорія Сковороди.

Про це заявив президент Європейської асоціації українців, організатор акції Ukrainian Manneken Pis у Брюсселі Олексій Толкачов, повідомляє УНІАН.

На його думку, для популяризації України в Європі слід відмовитися від обговорення тем про політичні проблеми держави, а сконцентрувати увагу на створенні за кордоном українських культурних центрів.

"Під час святкування 20-річчя Незалежності України в Брюсселі ми зробили акцент на тому, що Україна - країна з великою тисячолітньою історією, нащадок сильної держави середньовічної Європи - Київській Русі, - сказав Толкачов. - Саме зараз, коли Україна потопає в негативі, було дуже важливо дати миру позитивний сигнал".

За словами представника асоціації, в Україні прийнято скаржитися на свої політичні проблеми всьому світу: "У Бельгії вже більше року немає уряду, країну роздирає жорстока політична криза, але бельгійці не носяться зі своїми політичними проблемами по ЄС, Раді Європи і ОБСЄ, до яких так люблять скаржитися українці. У Європі так не прийнято".

Для подальшої популяризації України в Європі Толкачов пропонує створити українські культурні центри Григорія Сковороди:

"Ми думаємо реалізувати це як неурядовий проект за прикладом німецьких "Інститутів Гьоте". Чому Сковороди, а не Тараса Шевченка? Мені здається, що Шевченку приділено достатньо уваги. Разом з тим є потенціал великої філософської спадщини Григорія Сковороди, яка має загальносвітове значення".

Неспійманий світом. Сковорода ловив кайф від мандрів

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.