Спецпроект

У країні з тисячолітньою історією має бути мережа культурних центрів

Європейська асоціація українців ініціює створення в країнах Євросоюзу українських культурних Центрів Григорія Сковороди.

Про це заявив президент Європейської асоціації українців, організатор акції Ukrainian Manneken Pis у Брюсселі Олексій Толкачов, повідомляє УНІАН.

На його думку, для популяризації України в Європі слід відмовитися від обговорення тем про політичні проблеми держави, а сконцентрувати увагу на створенні за кордоном українських культурних центрів.

"Під час святкування 20-річчя Незалежності України в Брюсселі ми зробили акцент на тому, що Україна - країна з великою тисячолітньою історією, нащадок сильної держави середньовічної Європи - Київській Русі, - сказав Толкачов. - Саме зараз, коли Україна потопає в негативі, було дуже важливо дати миру позитивний сигнал".

За словами представника асоціації, в Україні прийнято скаржитися на свої політичні проблеми всьому світу: "У Бельгії вже більше року немає уряду, країну роздирає жорстока політична криза, але бельгійці не носяться зі своїми політичними проблемами по ЄС, Раді Європи і ОБСЄ, до яких так люблять скаржитися українці. У Європі так не прийнято".

Для подальшої популяризації України в Європі Толкачов пропонує створити українські культурні центри Григорія Сковороди:

"Ми думаємо реалізувати це як неурядовий проект за прикладом німецьких "Інститутів Гьоте". Чому Сковороди, а не Тараса Шевченка? Мені здається, що Шевченку приділено достатньо уваги. Разом з тим є потенціал великої філософської спадщини Григорія Сковороди, яка має загальносвітове значення".

Неспійманий світом. Сковорода ловив кайф від мандрів

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.