Спецпроект

У країні з тисячолітньою історією має бути мережа культурних центрів

Європейська асоціація українців ініціює створення в країнах Євросоюзу українських культурних Центрів Григорія Сковороди.

Про це заявив президент Європейської асоціації українців, організатор акції Ukrainian Manneken Pis у Брюсселі Олексій Толкачов, повідомляє УНІАН.

На його думку, для популяризації України в Європі слід відмовитися від обговорення тем про політичні проблеми держави, а сконцентрувати увагу на створенні за кордоном українських культурних центрів.

"Під час святкування 20-річчя Незалежності України в Брюсселі ми зробили акцент на тому, що Україна - країна з великою тисячолітньою історією, нащадок сильної держави середньовічної Європи - Київській Русі, - сказав Толкачов. - Саме зараз, коли Україна потопає в негативі, було дуже важливо дати миру позитивний сигнал".

За словами представника асоціації, в Україні прийнято скаржитися на свої політичні проблеми всьому світу: "У Бельгії вже більше року немає уряду, країну роздирає жорстока політична криза, але бельгійці не носяться зі своїми політичними проблемами по ЄС, Раді Європи і ОБСЄ, до яких так люблять скаржитися українці. У Європі так не прийнято".

Для подальшої популяризації України в Європі Толкачов пропонує створити українські культурні центри Григорія Сковороди:

"Ми думаємо реалізувати це як неурядовий проект за прикладом німецьких "Інститутів Гьоте". Чому Сковороди, а не Тараса Шевченка? Мені здається, що Шевченку приділено достатньо уваги. Разом з тим є потенціал великої філософської спадщини Григорія Сковороди, яка має загальносвітове значення".

Неспійманий світом. Сковорода ловив кайф від мандрів

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.