Спецпроект

СКАНДАЛ З ЖЕРТВАМИ УПА - ЇХ НЕ МОЖУТЬ ПОРАХУВАТИ

Під час перепоховання останків мешканців польського села Острівки, знищеного загоном УПА 30 серпня 1943 року, відбулася суперечка щодо кількості знайдених останків.

Про це повідомляє "ГалІнфо".

У Львові створили робочу комісію зі з'ясування обставин розкопок у селі Рівне Волинської області (на території Рівненської сільради Любомльського району знаходиться кладовище Острівків - ІП) , до якої увійшли депутати Львівської обласної та міської рад разом з журналістами, археологами та судово-медичними експертами.

Як повідомив депутат Львівської міської ради від партії "Свобода", член комісії Святослав Макітра, у результаті перевірки виявилося, що польські археологи більше, ніж удвічі завищили кількість віднайдених останків.

Перерахувавши кількість останків дорослих людей, які помістились в три маленьких труни, експерти довели, що кількість стегнових кісток складає не більше, ніж 86, а це 43 людини. Та навіть ця цифра не може бути остаточною, адже останки дуже роздроблені.

Рештки кісток дітей, на жаль, не вдалось перерахувати, проте польські археологи стверджують, що у двох трунах їх є 93.

"Навіть якщо додати кількість останків дітей, яку оголосили поляки, та дорослих людей, яку підрахували львівські експерти, отримуємо цифру 136, але аж ніяк не 261, про що стверджують польські археологи, - вважає Макітра. - Керівник польської археологічної служби відповіла, що кожну окрему кістку чи елемент кістки вони вважали за рештки однієї окремої людини. Вважаю, що розкопки були спрямовані не для визначення точної кількості решток людей, а для їх завищення".

Після роботи львівської комісії на місці розкопок дійти згоди щодо кількості останків з польською стороною не вдалося.

Акт про результати розкопок перепідпише тільки українська сторона з цифрою, яку оголосили експерти зі Львова, тобто 136. Поляки акт з цифрою 136 підписувати не погодились, вони наполягають на кількості 261.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.