Спецпроект

У Києві відкривають виставку "Голокост від куль" - про розстріли євреїв

В рамках вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру в Києві буде відкрито виставку "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні 1941-1944".

Про це "Історичній Правді" повідомили у Фонді Пінчука.

Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з Меморіалом Голокосту (Memorial de la Shoah), організацією "Яхад-Ін Унум", а також посольствами Ізраїлю, Франції, Німеччини та Сполучених Штатів Америки в Україні представляють виставку "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні 1941-1944".

Проект буде показано в "Українському домі" (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 року. Офіційне відкриття відбудеться 8 вересня.

Виставка вже демонструвалася в Парижі, Нью-Йорку та інших містах і вперше буде представлена в Україні.

Проект, що представить нові свідоцтва про масове знищення євреїв нацистськими загарбниками в Україні, в першу чергу спрямований на виховання толерантності в українському суспільстві, і особливо молоді.

Виставка є частиною заходів державного рівня в рамках програми вшанування 70-річчя трагедії Бабиного Яру.

Виставка підготовлена Меморіалом Голокосту (архів, музей, освітній центр та місце вшанування пам'яті) та була оновлена і адаптована за участі провідних українських експертів.

Проект "Голокост від куль" базується на праці римсько-католицького священика з Франції отця Патрика Дебуа, котрий багато років поспіль займається архівними та археологічними дослідженнями, а також відео документуванням свідчень очевидців масових розстрілів в Україні.

Експозиція включає інформацію про історичні факти, відео-інтерв'ю, документи часів війни, фотографії віднайдених масових поховань та предмети, що засвідчують ті події: кулі, гільзи та ін.

З метою максимального інформування, зацікавлення та залучення до діалогу українських школярів і студентів, під час виставки будуть реалізовані освітні заходи з програми, створеної Інститутом відеоісторії і освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та центрами вивчення історії Голокосту США і України.

Отець Дебуа також представить свою книгу "Хранитель спогадів. Кривавими слідами Голокосту", вперше перекладену українською мовою за фінансової підтримки посольства Франції. Ця книга стала лауреатом Національної єврейської книжкової премії у 2008 році. Українську редакцію книги було надруковано видавництвом "Дух і літера".

Крім того, в рамках виставки відбудеться низка різноманітних заходів та зустрічей.

Виставка проходитиме в Українському домі (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 р.

21-23 вересня - вихідні.

Графік роботи: понеділок - п'ятниця з 09:00 до 19:00; субота - неділя з 11:00 до 17:00.

Вхід вільний.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.