Спецпроект

У Києві відкривають виставку "Голокост від куль" - про розстріли євреїв

В рамках вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру в Києві буде відкрито виставку "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні 1941-1944".

Про це "Історичній Правді" повідомили у Фонді Пінчука.

Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з Меморіалом Голокосту (Memorial de la Shoah), організацією "Яхад-Ін Унум", а також посольствами Ізраїлю, Франції, Німеччини та Сполучених Штатів Америки в Україні представляють виставку "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні 1941-1944".

Проект буде показано в "Українському домі" (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 року. Офіційне відкриття відбудеться 8 вересня.

Виставка вже демонструвалася в Парижі, Нью-Йорку та інших містах і вперше буде представлена в Україні.

Проект, що представить нові свідоцтва про масове знищення євреїв нацистськими загарбниками в Україні, в першу чергу спрямований на виховання толерантності в українському суспільстві, і особливо молоді.

Виставка є частиною заходів державного рівня в рамках програми вшанування 70-річчя трагедії Бабиного Яру.

Виставка підготовлена Меморіалом Голокосту (архів, музей, освітній центр та місце вшанування пам'яті) та була оновлена і адаптована за участі провідних українських експертів.

Проект "Голокост від куль" базується на праці римсько-католицького священика з Франції отця Патрика Дебуа, котрий багато років поспіль займається архівними та археологічними дослідженнями, а також відео документуванням свідчень очевидців масових розстрілів в Україні.

Експозиція включає інформацію про історичні факти, відео-інтерв'ю, документи часів війни, фотографії віднайдених масових поховань та предмети, що засвідчують ті події: кулі, гільзи та ін.

З метою максимального інформування, зацікавлення та залучення до діалогу українських школярів і студентів, під час виставки будуть реалізовані освітні заходи з програми, створеної Інститутом відеоісторії і освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та центрами вивчення історії Голокосту США і України.

Отець Дебуа також представить свою книгу "Хранитель спогадів. Кривавими слідами Голокосту", вперше перекладену українською мовою за фінансової підтримки посольства Франції. Ця книга стала лауреатом Національної єврейської книжкової премії у 2008 році. Українську редакцію книги було надруковано видавництвом "Дух і літера".

Крім того, в рамках виставки відбудеться низка різноманітних заходів та зустрічей.

Виставка проходитиме в Українському домі (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 р.

21-23 вересня - вихідні.

Графік роботи: понеділок - п'ятниця з 09:00 до 19:00; субота - неділя з 11:00 до 17:00.

Вхід вільний.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.