У США вперше опубліковано інтерв'ю з дружиною Кеннеді

В США вперше опубліковано інтерв'ю вдови американського президента Джона Кеннеді Жаклін, яке вона дала через чотири місяці після його загибелі.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на ВВС.

В інтерв'ю з істориком Білого дому Артуром Шлезінгером Жаклін Кеннеді не тільки розповідає про своє життя з Джоном Кеннеді, а й дає оцінку багатьом сучасникам. Приміром, критикує громадського діяча Мартіна Лютера Кінґа через його поведінку на похоронах Джона Кеннеді.

"Він сміявся над службою кардинала Кашінг і Роберт (Роберт Кеннеді, брат Джона) сказав, що він був п'яний. Я не можу бачити портрет Мартіна Лютера Кінґа, не думаючи, яка він жахлива людина", - розповіла Жаклін.

Кеннеді також назвала президента Франції Шарля де Голля "егоцентричним і уїдливим", а прем'єр-міністра Індії Індіру Ганді - "їдкою, напористою, жахливою ​​жінкою".

Крім того, Жаклін згадала, як під час Карибської кризи вона відмовилася покинути Білий дім. "Якщо щось трапиться, ми залишимося з тобою, навіть якщо в Білому домі немає бомбосховища," - сказала вона своєму чоловікові.

"Не питай, що твоя країна може зробити для тебе..." Про найоптимістичнішого лідера США

Кеннеді також згадувала, як Джон жартував із приводу можливого замаху. "Після завершення Карибської кризи, коли все благополучно закінчилося, він сказав: "Якщо хто-небудь збереться застрелити мене, це найкращий день", - розповіла колишня перша леді.

У 1963 році Ж. Кеннеді погодилася дати інтерв'ю з умовою, що воно буде опубліковано після її смерті. Ця восьмигодинна розмова стала темою дослідження книги "Жаклін Кеннеді: історичні бесіди про життя з Джоном Кеннеді".

Нагадаємо, що цього року також було вперше опубліковано інтерв'ю з колишньою секретаркою нацистського міністра пропаганди Геббельса.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.