Спецпроект

Сьогодні - день закінчення Другої світової (ФОТО)

2 вересня світ відзначає 66-ту річницю закінчення Другої світової війни - найбільший в історії людства збройний конфлікт завершився підписанням капітуляції Японії. Від СРСР підпис у цьому історичному документі поставив українець - генерал Дерев'янко.

Друга світова війна завершилася повністю і остаточно, коли 2 вересня 1945 року в 9:04 на борту американського лінкора "Міссурі" в Токійській затоці міністр закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу, начальник Генштабу генерал Йосідзіро Умедзу, верховний головнокомандувач союзних військ генерал армії США Дуглас Макартур, радянський генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко, адмірал флоту Великобританії Брюс Фрейзер та представники інших союзних держав від імені своїх урядів підписали Акт про беззастережну капітуляцію Японії.

Японія повністю прийняла умови Потсдамської декларації (документ, яким союзники в 1945 році остаточно вирішили облаштування післявоєнної Європи - ІП), нагадують "Коментарі".

Представники японської сторони на борту лінкора "Міссурі" перед підписанням акту капітуляції

Відповідно до акту військові дії з боку Японії припинялися негайно, всі японські збройні сили беззастережно капітулювали (хоча окремі японські підрозділи в Тихоокеанському регіоні ще якийсь час воювали, а легендарний лейтенант Хіро Онода успішно партизанив на Філіппінах до 1974 року); зброя, військове та цивільне майно зберігалося.

 Генерал Макартур читає промову перед тим, як союзники поставлять свої підписи. Ліворуч у чорному однострою - Кузьма Дерев'янко

Японському уряду і генштабу наказувалося негайно звільнити союзних військовополонених та інтернованих цивільних осіб.

Всі японські цивільні, військові і морські офіційні особи зобов'язувалися коритися й виконувати вказівки та накази Верховного командування союзних держав. Йому ж підпорядковувалася влада імператора і уряду Японії з управління державою.

Підписи союзників

Напередодні 8 серпня у війну з Японією вступив СРСР, а 6 і 9 серпня США скинули атомні бомби на японські міста Хіросіма і Нагасакі.

1945: перша атомна бомба - її підірвав українець (ВІДЕО)

Тобто насправді День Перемоги варто були би святкувати саме сьогодні - адже де-факто Друга Світова закінчилася саме 2 вересня. Багато наших земляків іще встигли повоювати на Східному фронті.

Символічний момент: від імені Радянського Союзу найбільшу в історії людства війну завершив українець - генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко - одноліток Шухевича, який прожив пригодницьку біографію. Тож нам є чим пишатися і в цьому миротворчому аспекті :)

Кузьма Дерев'янко (праворуч) на борту "Міссурі"

Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939, коли гітлерівські війська вторглися до Польщі. У війні, жертвами якої стали близько 50 млн чоловік, взяли участь 62 держави.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.