Спецпроект

Сьогодні - день закінчення Другої світової (ФОТО)

2 вересня світ відзначає 66-ту річницю закінчення Другої світової війни - найбільший в історії людства збройний конфлікт завершився підписанням капітуляції Японії. Від СРСР підпис у цьому історичному документі поставив українець - генерал Дерев'янко.

Друга світова війна завершилася повністю і остаточно, коли 2 вересня 1945 року в 9:04 на борту американського лінкора "Міссурі" в Токійській затоці міністр закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу, начальник Генштабу генерал Йосідзіро Умедзу, верховний головнокомандувач союзних військ генерал армії США Дуглас Макартур, радянський генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко, адмірал флоту Великобританії Брюс Фрейзер та представники інших союзних держав від імені своїх урядів підписали Акт про беззастережну капітуляцію Японії.

Японія повністю прийняла умови Потсдамської декларації (документ, яким союзники в 1945 році остаточно вирішили облаштування післявоєнної Європи - ІП), нагадують "Коментарі".

Представники японської сторони на борту лінкора "Міссурі" перед підписанням акту капітуляції

Відповідно до акту військові дії з боку Японії припинялися негайно, всі японські збройні сили беззастережно капітулювали (хоча окремі японські підрозділи в Тихоокеанському регіоні ще якийсь час воювали, а легендарний лейтенант Хіро Онода успішно партизанив на Філіппінах до 1974 року); зброя, військове та цивільне майно зберігалося.

 Генерал Макартур читає промову перед тим, як союзники поставлять свої підписи. Ліворуч у чорному однострою - Кузьма Дерев'янко

Японському уряду і генштабу наказувалося негайно звільнити союзних військовополонених та інтернованих цивільних осіб.

Всі японські цивільні, військові і морські офіційні особи зобов'язувалися коритися й виконувати вказівки та накази Верховного командування союзних держав. Йому ж підпорядковувалася влада імператора і уряду Японії з управління державою.

Підписи союзників

Напередодні 8 серпня у війну з Японією вступив СРСР, а 6 і 9 серпня США скинули атомні бомби на японські міста Хіросіма і Нагасакі.

1945: перша атомна бомба - її підірвав українець (ВІДЕО)

Тобто насправді День Перемоги варто були би святкувати саме сьогодні - адже де-факто Друга Світова закінчилася саме 2 вересня. Багато наших земляків іще встигли повоювати на Східному фронті.

Символічний момент: від імені Радянського Союзу найбільшу в історії людства війну завершив українець - генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко - одноліток Шухевича, який прожив пригодницьку біографію. Тож нам є чим пишатися і в цьому миротворчому аспекті :)

Кузьма Дерев'янко (праворуч) на борту "Міссурі"

Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939, коли гітлерівські війська вторглися до Польщі. У війні, жертвами якої стали близько 50 млн чоловік, взяли участь 62 держави.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.