Спецпроект

1945: перша атомна бомба - її підірвав українець

Вибуховий відділ очолював Георгій Кістяковський - уродженець Києва, який у 1920-ому втік від більшовиків. Його батько Богдан був одним із засновників Академії наук України. Його дядько Ігор був міністром в урядах Гетьманату.

16 липня 1945 року в американському штаті Нью-Мексико відбувся перший у світі ядерний вибух. Випробовувалася плутонієва бомба - цей експеримент під назвою "Трійця" (Trinity) вважається початком ядерної епохи.

Вибух був надземний. Бомбу підняли на вишку і там підірвали. Це справді було експериментом - вчені прогнозували силу вибуху від нуля (якщо не вдасться запустити реакцію) до знищення всього штату.

Щоб запустити ланцюгову реакцію, плутоній треба стиснути. Для цього науковці розробили спеціальний метод - так звану "повільну" вибухівку, яка розташовується довкола плутонієвого елементу в центрі бомби і спричинює необхідний тиск. 

Для екперименту "Трініті" цю вибухівку розробив і ювелірно розрахував напрямки її дії українець Георгій Кістяковський - уродженець Києва, який у 1920-ому втік від більшовиків. Його батько Богдан Кістяковський був одним із засновників Академії наук України. Його дядько Ігор Кістяковський був міністром в урядах Гетьманату.

 В національному атомному центрі США Лос-Аламос першого керівника відділу вибухових речовин і члена Комітету національної оборони Кістяковського пам'ятають також як фізика, котрий вибухівкою розчистив трасу для гірських лиж :)

Все вийшло, як ви можете бачити на цій кінохроніці. Сила вибуху склала біля 20 кілотон. Те ж саме, що 20 тисяч тон тротилу. Його було чути на відстані 300 км.

Коли ейфорія у спостережному бункері спала, напарник Кістяковського Кеннет Бейнбрідж сказав: "Тепер ми всі - виродки".

Через три тижні таку ж бомбу скинуть на Нагасакі.

Кістяковський потім зробив адміністративну кар'єру в урядах Ейзенгауера і Кеннеді. Став професором Гарварду і доктором Оксфорду. В останні роки брав активну участь у антивоєнному русі США.

Сьогодні Георгію Кістяковському виповнилося б 110 років.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.