За розстріл портретів Бандери трошки покарають

На Волині член комсомолу Сергій Вашкодар із друзями, які збирали гроші на пам'ятник Сталіну, розстрілював зображення Бандери та Шухевича. За це його притягнуть до адміністративної відповідальності як власника вогнепальної зброї.

Про це повідомили в листі депутату Волинської облради Ігорю Гузю у Рожищенському райвідділі міліції, інформує УНІАН.

Вашкодар стріляв по зображеннях спільно з керівником волинського комсомолу Олександром Кононовичем та його братом Михайлом.

У діях комсомольців міліція не знайшла складу кримінального злочину, тож у порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Але буде притягнуто до адміністративної відповідальності Вашкодара - власника зброї, який передав карабін ВЕПР-308 братам Кононовичам, які не мають дозволу на використання та зберігання вогнепальної зброї.

При цьому Гузь заявив, що справу намагаються "спустити на гальмах".

"Степан Бандера та Роман Шухевич є Героями України, тому знущання над їхніми зображеннями - це неповага до держави, яка ці звання їм надала. А це порушення ст. 296 КК України - прояв неповаги до суспільства та держави, що супроводжується явним цинізмом. Крім того, міліція чомусь не звернула увагу на те, що ці молодики вільно стріляють із вогнепальної зброї в полі, де в цей час можуть знаходитися люди", - заявив депутат облради.

На думку Гузя, міліція неналежно розслідувала цю справу.

"Міліція встановила лише один вид зброї, з якої стріляли, хоча на відео чітко видно 4 одиниці зброї, в тому числі гвинтівка з оптичним прицілом та пістолет. У справі фігурують лише 3 прізвища комсомольців, хоча на відео та фотографіях стріляють 6 осіб. Хто ці люди? Що це за зброя? Цього міліція не захотіла з'ясовувати?", - наголосив депутат облради.

Також Гузь повідомив, що народний депутат В'ячеслав Кириленко звернеться з офіційним запитом до Генпрокуратури з вимогою провести додаткові слідчі дії.

У свою чергу, Олександр Кононович заявив, що поки до учасників подій міліція претензій не висувала і запитань не було, а якщо таке буде, вони оскаржать це в суді.

Влітку в інтернеті з'явилось відео, на якому Кононович та інші члени волинського комсомолу розстрілюють із вогнепальної зброї зображення Бандери та Шухевича.

Депутат облради Гузь звернувся до обласних управлінь СБУ та МВС з цього приводу.

У квітні 2011 року Волинський окружний адмінсуд заборонив братам Кононовичам збирати на вулицях Луцька гроші на відновлення бюсту Сталіна на подвір'ї офісу КПУ в Запоріжжі.

У січні 2011 року невідомі обмалювали свастиками пам'ятник Бандері в центрі Луцька.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.