Анонс: "Знищений Хрещатик - ми пам'ятаємо". 70 років терактам

Завтра відбудеться громадська акція "Знищений Хрещатик: ми пам'ятаємо", присвячена терористичним актам радянського підпілля в окупованому нацистами Києві.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу з громадянського руху "Простір свободи".

Акція відбудеться 23 вересня о 19:00, збір на розі Хрещатика й Прорізної.

ІП наводить витяги з офіційного анонсу акції:

"70 років тому уперше в світі масово заміновано і після вступу німецьких військ до Києва підірвано житлові будинки разом з людьми. Нищення центру української столиці розпочалося 24 вересня 1941 року з вибуху на розі Хрещатика й Прорізної, що зруйнував один із найкращих будинків Києва роботи архітектора Городецького. Невдовзі така ж доля спіткала весь центр міста.

Хрещатик і значну частину вулиць Прорізної, Городецького, Лютеранської, Інститутської, Заньковецької та Грушевського було перетворено на суцільне згарище з руїнами будинків у стилі модерн, неоренесанс, класицизм, необароко-рококо.

Вибухами й пожежами в Києві знищено 324 житлових і адміністративних будівлі. Неможливо достеменно встановити кількість загиблих, але мова може йти про тисячі жертв.

Близько 50 000 киян залишилися без даху над головою. Ще за кілька тижнів комуністи підірвали святиню світового значення - Успенський Собор Києво-Печерської Лаври разом із пантеоном київських князів та митрополитів і безліччю мистецьких скарбів.

Українська держава досі не дала належної оцінки безпрецедентному злочину, а пам'ять загиблих не вшановано.

Напередодні 70-річчя трагедії ми зберемося разом, щоб згадати про ті трагічні події і вшанувати пам'ять загиблих.

23 вересня о 19.00 ми прийдемо на Хрещатик, згадаємо трагедію 1941 року - подивимося фото і документальний фільм, послухаємо істориків, запалимо свічку пам'яті. А також підемо до приміщення Київради, щоб вимагати від влади:

1. Належно висвітлювати знищення Хрещатика й Успенського собору Лаври та інші військові злочини СРСР в освітніх та інформаційних програмах;

2. Встановити меморіал у пам'ять про киян, загиблих від комуністичних терактів, та пам'ятні таблички на місті знищених будівель;

3. Прибрати з назв київських вулиць імена людей, причетних до знищення центру міста в 1941 році;

4. Щороку на належному рівні вшановувати пам'ять загиблих".

Акція є громадською і проводиться без партійної пропаганди і партійної символіки.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.