Мозаїки у Софії Київській рятуватимуть на американський грант

Національний заповідник "Софія Київська" здобув грант від Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини - для реалізації проекту "Збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя".

Про це повідомляє офіційний сайт заповідника.

У "Софії Київській" зберігається основна частина багатої мистецької спадщини Михайлівського Золотоверхого собору ХІІ ст. - перлини української культури. В 30-х роках ХХ ст. Київ втратив цю історичну й мистецьку пам'ятку світового значення, яку відбудували тільки у 1990-их.

Перед зруйнуванням зі стін собору були зняті найцінніші мозаїки та фрески: з двома, іноді з одним шаром тиньку їх перенесли на нову цементну основу. На другому поверсі Софійського собору підготували спеціальне приміщення, в стіни якого вмонтували збережений живопис.

Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору є головною пам'яткою давньоруського монументального мистецтва ХІІ ст. Ці оригінальні пам'ятки дають уявлення про досконалість внутрішнього оздоблення храму. Сьогодні це постійно діюча експозиція Софійського музею.

Цементна основа, на яку в 1934 р. було перенесено оригінальні мозаїки, на сьогодні становить загрозу їхньому збереженню. Цемент засолює та зволожує основу, перешкоджає паропроникненню, тисне на автентичний мозаїчний шар, є головною причиною виникнення тріщин, сприяє випадінню смальти.

Такий стан пам'яток колекції потребує виконання нагальних реставраційних заходів, які передбачають перенесення оригінального мозаїчного шару на легку основу, що дозволяє зберегти унікальні артефакти в оригінальному вигляді, не завдаючи шкоди історичній та мистецькій цінності.

Реалізація проекту "Збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя" є черговим благодійним заходом Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини.

За словами посла США в Україні Джона Теффта, посольський фонд США зі збереження культурної спадщини виділив на збереження мозаїк $46 тисяч. Для проведення реставраційних робіт у заповідник запросили реставратора з Італії Марко Санті.

Орієнтовно роботи триватимуть шість місяців.

Тим часом Київрада розглядає можливість нової забудови в охоронній зоні Софії Київської.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.