Спецпроект

Анонс: конференція про 70-річчя Бабиного Яру

27 вересня у Київському Будинку вчителя відбудеться конференція "Бабин Яр: без пам'яті немає майбутнього", присвячена трагедії у Бабиному Яру.

Про це повідомляє "Пл атформа".

Доповіді будуть розділені на 2 блоки: перший розпочнеться о 10:00, другий - о 13:00.

І частина: Пам'ять про Бабин Яр

"Це сталося 70 років тому..." - Якоб Дов Блайх, Головний рабин Києва та України.
"Пам'ять та майбутнє" - Адріано Роккуччі, професор Університету Roma Tre, Генеральний Секретар Спільноти Святого Егідія.
"Бабин Яр: навіщо продовжувати пам'ятати" - Тимофій Кохан, Заступник Міністра культури і туризму України.
"Бабин Яр: вирішальна сторінка в історії Києва" - Мирослав Попович, академік, Директор Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАНУ.
"Бабин Яр і Шоа в Україні" - Анатолій Подольський, Директор Українського центру вивчення історії Голокосту.

ІІ частина: Заради майбутнього без дискримінації та насильства

"Людяність у безодні пекла" - Жанна Ковба, кандидат історичних наук.
"Олександр Глаголєв: друг-християнин євреїв" - Костянтин Сігов, Директор Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету "Києво-Могилянська академія".
"Пам'ять та історія: життя в тіні смерті" - Борис Забарко, голова Всеукраїнської організації євреїв - колишніх в'язнів концентраційних таборів і гетто.
"Молодь заради світу без насильства" - Данило Польовий, Друзі Спільноти Святого Егідія в Києві.

Деталі щодо заходу можна уточнити на сторінці події у Facebook.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.