Київські євреї просять будинок під приміщення заповідника "Бабин Яр"

Єврейська громада Києва просить повернути їй приміщення колишнього ритуального будинку для історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Ми вже багато років просимо віддати цей будинок (по вулиці Мельникова, 44 - ІП), щоб віддали заповіднику "Бабин Яр". Він належить місту, він єврейській громаді належить", - сказав президент Єврейської ради України Ілля Левітас на прес-конференції в середу в Києві.

За його словами, це колишній ритуальний єврейський будинок на території колишнього єврейського кладовища, знищеного за радянської влади.

Левітас розповів, що є указ президента і урядові розпорядження щодо створення Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", "але приміщення немає".

В даний час проведено тендер на розробку плану організації територій заповідника "Бабин Яр". Опрацьовується питання створення Алеї праведників в парковій зоні від станції метро "Дорогожичі".

В Україні з 2 вересня по 11 жовтня проходять заходи, присвячені 70-ій річниці трагедії в Бабиному Яру. Вони відзначаються на державному рівні, урядовий оргкомітет очолює прем'єр-міністр України Микола Азаров.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.