Київські євреї просять будинок під приміщення заповідника "Бабин Яр"

Єврейська громада Києва просить повернути їй приміщення колишнього ритуального будинку для історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Ми вже багато років просимо віддати цей будинок (по вулиці Мельникова, 44 - ІП), щоб віддали заповіднику "Бабин Яр". Він належить місту, він єврейській громаді належить", - сказав президент Єврейської ради України Ілля Левітас на прес-конференції в середу в Києві.

За його словами, це колишній ритуальний єврейський будинок на території колишнього єврейського кладовища, знищеного за радянської влади.

Левітас розповів, що є указ президента і урядові розпорядження щодо створення Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", "але приміщення немає".

В даний час проведено тендер на розробку плану організації територій заповідника "Бабин Яр". Опрацьовується питання створення Алеї праведників в парковій зоні від станції метро "Дорогожичі".

В Україні з 2 вересня по 11 жовтня проходять заходи, присвячені 70-ій річниці трагедії в Бабиному Яру. Вони відзначаються на державному рівні, урядовий оргкомітет очолює прем'єр-міністр України Микола Азаров.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.