Спецпроект

У Бабиному Яру закладуть перший камінь національного меморіалу

3 жовтня о 12-00, у Бабиному Яру відбудеться церемонія закладки першого каменя меморіально-музейного комплексу "Бабин Яр", в якій візьмуть участь керівники української держави, зарубіжні гості, дипломати, представники громадських організацій, ЗМІ.

Про це повідомляється у прес-релізі за підписом "Оргкомітет", отриманим ІП.

За вказаним у релізі контактним телефоном (246-25-11) ніхто не бере слухавку, тож не можна уточнити, про який організаційний комітет ідеться. Номер належить Об'єднаній єврейській громаді України, котра розташована в одному приміщенні з Єврейським конгресом України, очолюваним Вадимом Рабіновичем.

Наводимо скорочений текст прес-релізу:

"Бабин Яр - це символ великого горя і пам'яті єврейського народу, місце найстрашнішої трагедії ХХ століття, що сталася в Україну під час її окупації нацистами. У 2011 році виповнюється 70 років від дня трагічних подій у Бабиному Яру.

Уже понад півстоліття ведуться розмови про те, щоб увічнити пам'ять загиблих у Бабиному Яру - місці, де фашистські окупаційні війська масово розстрілювали цивільне населення і військовополонених.

У вересні 1941 року 33 771 осіб - дорослі і діти, жінки, люди похилого віку були розстріляні протягом двох днів, - тільки за те, що вони були євреями. Протягом наступних років фашистської окупації кількість розстріляних перевищила 100 000 осіб.

Протягом усього цього часу в цьому самому знаковому для всього єврейського народу місці не було меморіалу.

І ось 3 жовтня о 12:00 відбудеться церемонія закладки першого каменя унікального комплексу, який буде побудований завдяки благодійному фонду "Бабин Яр".

Це стане одним з найважливіших подій у єврейському світі. Вперше в Києві зберуться найбільші керівники єврейських громад світу.

Як повідомили у фонді "Бабин Яр", в церемонії закладення каменя візьмуть участь, зокрема, президент найбільших єврейських організацій США Малькольм Хонлайн; лідер євреїв Франції, один з лідерів Європейського єврейського Союзу (EJU) П'єр Беснану; президент Конференції європейських рабинів ( вона об'єднує єврейські громади більш ніж з 40 країн Європи) Пінхас Гольдшмідт; президент Євроазійського єврейського конгресу Олександр Машкевич і багато інші високопоставлені гості".

Цього тижня Громадський оргкомітет вшанування жертв Бабиного Яру заявив, що урядовий комітет з підготовки та проведення заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру застосував принцип сегрегації, поділивши мучеників нацизму за походженням на обраних, гідних поминання, та другорядних.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.