Виробники яєць засуджують "теракт" проти Януковича. АРТЕФАКТ-2004

Кидок яйцем одного студента перетворюється на "безпрецедентний факт нападу" неназваних "екстремістських сил", які хочуть "перетворити Україну на Чечню". Ще один чудовий зразок того, як ЗМІ можуть не інформувати, а розповсюджувати брехню.

30 вересня 2004 року в подільській газеті "Край Кам'янецький" було опубліковано замітку "Ні!" - діям екстремістів", яка від імені трудового колективу одного з крупних підприємств регіону засуджувала "безпрецедентний факт нападу" на тодішнього кандидата в президенти України Віктора Януковича.

Скани газети 7-річної давнини надіслав "Історичній Правді" наш читач Анатолій.

Характерна для тодішньої медіа-атмосфери деталь: багатослівна публікація насправді нічого не повідомляє про саму подію  - про те, що один із студентів Прикарпатського Університету кинув у політика звичайне куряче яйце, внаслідок чого кандидат утратив свідомість.

2004: "яєчний теракт" проти Януковича (ВІДЕО)

Пікантності матеріалу додає той факт, що "яєчний" теракт засудили виробники курячих яєць.

"Край Кам'янецький", 30 червня 2004 року

Ще один нюанс - курячий напад на політика зовсім не був "безпрецедентним". За день до того під час передвиборчого мітингу на Сумщині яйцем кинули в Юлію Тимошенко (тоді союзника кандидата Віктора Ющенка), що можна побачити на відео в "Історичній Правді".

Показовий зразок владного агітпропу тих часів - замість інформації про те, що відбулося насправді, читача залякують. Мовляв, "факт нападу в Івано-Франківську" (тобто кидок яйцем від самотнього протестувальника) призведе до "крові, зброї, ненависті" і навіть "перетворення України на Чечню".

Вибори-2004: агітпроп за Януковича у газетах (ФОТО)

Зрозуміло, що трудовий колектив змусили підписати це звернення тодішні власники птахофабрики, а їх змусив до цього місцевий адмінресурс. До речі, тодішній директор агрофірми Сергій Антонецький нині є депутатом Кам'янець-Подільської районної ради.

"Край Кам'янецький", 30 вересня 2004 року

Наостанок іще одна характерна деталь. Тодішній головний редактор "Краю Кам'янецького" Мар'ян Красуцький перебував на цій посаді з 1978 року (коли газета ще називалася "Прапор Жовтня"). В 1990 році він отримав республіканську премію імені Ярослава Галана, а у 2001-му - премію "Золоте перо" Національної спілки журналістів.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.