Виробники яєць засуджують "теракт" проти Януковича. АРТЕФАКТ-2004

Кидок яйцем одного студента перетворюється на "безпрецедентний факт нападу" неназваних "екстремістських сил", які хочуть "перетворити Україну на Чечню". Ще один чудовий зразок того, як ЗМІ можуть не інформувати, а розповсюджувати брехню.

30 вересня 2004 року в подільській газеті "Край Кам'янецький" було опубліковано замітку "Ні!" - діям екстремістів", яка від імені трудового колективу одного з крупних підприємств регіону засуджувала "безпрецедентний факт нападу" на тодішнього кандидата в президенти України Віктора Януковича.

Скани газети 7-річної давнини надіслав "Історичній Правді" наш читач Анатолій.

Характерна для тодішньої медіа-атмосфери деталь: багатослівна публікація насправді нічого не повідомляє про саму подію  - про те, що один із студентів Прикарпатського Університету кинув у політика звичайне куряче яйце, внаслідок чого кандидат утратив свідомість.

2004: "яєчний теракт" проти Януковича (ВІДЕО)

Пікантності матеріалу додає той факт, що "яєчний" теракт засудили виробники курячих яєць.

"Край Кам'янецький", 30 червня 2004 року

Ще один нюанс - курячий напад на політика зовсім не був "безпрецедентним". За день до того під час передвиборчого мітингу на Сумщині яйцем кинули в Юлію Тимошенко (тоді союзника кандидата Віктора Ющенка), що можна побачити на відео в "Історичній Правді".

Показовий зразок владного агітпропу тих часів - замість інформації про те, що відбулося насправді, читача залякують. Мовляв, "факт нападу в Івано-Франківську" (тобто кидок яйцем від самотнього протестувальника) призведе до "крові, зброї, ненависті" і навіть "перетворення України на Чечню".

Вибори-2004: агітпроп за Януковича у газетах (ФОТО)

Зрозуміло, що трудовий колектив змусили підписати це звернення тодішні власники птахофабрики, а їх змусив до цього місцевий адмінресурс. До речі, тодішній директор агрофірми Сергій Антонецький нині є депутатом Кам'янець-Подільської районної ради.

"Край Кам'янецький", 30 вересня 2004 року

Наостанок іще одна характерна деталь. Тодішній головний редактор "Краю Кам'янецького" Мар'ян Красуцький перебував на цій посаді з 1978 року (коли газета ще називалася "Прапор Жовтня"). В 1990 році він отримав республіканську премію імені Ярослава Галана, а у 2001-му - премію "Золоте перо" Національної спілки журналістів.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка