Виробники яєць засуджують "теракт" проти Януковича. АРТЕФАКТ-2004

Кидок яйцем одного студента перетворюється на "безпрецедентний факт нападу" неназваних "екстремістських сил", які хочуть "перетворити Україну на Чечню". Ще один чудовий зразок того, як ЗМІ можуть не інформувати, а розповсюджувати брехню.

30 вересня 2004 року в подільській газеті "Край Кам'янецький" було опубліковано замітку "Ні!" - діям екстремістів", яка від імені трудового колективу одного з крупних підприємств регіону засуджувала "безпрецедентний факт нападу" на тодішнього кандидата в президенти України Віктора Януковича.

Скани газети 7-річної давнини надіслав "Історичній Правді" наш читач Анатолій.

Характерна для тодішньої медіа-атмосфери деталь: багатослівна публікація насправді нічого не повідомляє про саму подію  - про те, що один із студентів Прикарпатського Університету кинув у політика звичайне куряче яйце, внаслідок чого кандидат утратив свідомість.

2004: "яєчний теракт" проти Януковича (ВІДЕО)

Пікантності матеріалу додає той факт, що "яєчний" теракт засудили виробники курячих яєць.

"Край Кам'янецький", 30 червня 2004 року

Ще один нюанс - курячий напад на політика зовсім не був "безпрецедентним". За день до того під час передвиборчого мітингу на Сумщині яйцем кинули в Юлію Тимошенко (тоді союзника кандидата Віктора Ющенка), що можна побачити на відео в "Історичній Правді".

Показовий зразок владного агітпропу тих часів - замість інформації про те, що відбулося насправді, читача залякують. Мовляв, "факт нападу в Івано-Франківську" (тобто кидок яйцем від самотнього протестувальника) призведе до "крові, зброї, ненависті" і навіть "перетворення України на Чечню".

Вибори-2004: агітпроп за Януковича у газетах (ФОТО)

Зрозуміло, що трудовий колектив змусили підписати це звернення тодішні власники птахофабрики, а їх змусив до цього місцевий адмінресурс. До речі, тодішній директор агрофірми Сергій Антонецький нині є депутатом Кам'янець-Подільської районної ради.

"Край Кам'янецький", 30 вересня 2004 року

Наостанок іще одна характерна деталь. Тодішній головний редактор "Краю Кам'янецького" Мар'ян Красуцький перебував на цій посаді з 1978 року (коли газета ще називалася "Прапор Жовтня"). В 1990 році він отримав республіканську премію імені Ярослава Галана, а у 2001-му - премію "Золоте перо" Національної спілки журналістів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.