Спецпроект

Розпочався фестиваль стрілецьких і повстанських пісень

На Тернопільщині, у Бережанському районі, розпочався VI фестиваль стрілецької та повстанської пісні "Дзвони Лисоні".

Як повідомили кореспондента УНІАН організатори заходу, участь у фестивалі беруть творчі колективи з Тернопільської, Львівської, Рівненської, Івано-Франківської, Волинської областей.

Також на фестивалі буде представлено виставку українських бойових нагород 1914-1952 років.

Частуватимуть гостей фестивалю у куренях, які спорудили сільські громади району.

Почесними гостем заходу цього року є син керівника ОУН Романа Шухевича Юрій.

З 2 вересня на горі Лисоні розпочалося таборування пластової молоді, які весь час підтримували "стрілецьку ватру". Вогонь з ватри учні шкіл сьогодні розвезуть по всіх населених пунктах району, а о 20.00 в рамках акції "Підтримай вогонь Лисоні" стрілецькі ватри запалають на всіх найвищих горах Бережанщини.

Гора Лисоня пов'язана з героїчними боями Українських січових стрільців у 1916 році. На горі зведено символічну могилу та споруджено каплицю. Лисоня стала символом боротьби українців за незалежність.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.