Зібрали 2 тисячі підписів, щоб Попов скликав Гуманітарну раду

Комісія Київради з питань культури та туризму вимагає від голови КМДА Олександра Попова терміново скликати Гуманітарну раду м.Києва, де обговоренню підлягатиме лише одна тема – забудова Київського дитинця.

Відповідне рішення прийняте на вимогу громадськості, яка зібрала понад дві тисячі підписів із проханням розглянути питання щодо незаконної забудови та самозахоплення території заповідної археологічної зони загальнодержавного значення "Київський дитинець" Московським патріархатом і засудити діяльність церкви.

Про це розповів голова комісії Київради питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Депутат пояснив, що законодавчо Дитинець захищений від забудови, але дії навколо Старокиєвої гори говорять про те, що заповідне місце потребує додаткового захисту від тих, хто не шанує чинний закон.

"На моє переконання, головне не лише засуджувати зловмисників, не лише приймати декларативні рішення, а втілювати реальні дії, які стали б інструментом вирішення ситуації. Оскільки Верховна Рада не спромоглася прийняти постанову, якою заборонялося б будь-яке будівництво на Старокиєвій горі, рішучих дій із захисту Дитинця я очікую від київської влади", - заявив Бригинець.

Нагадаємо, вчора, 7 вересня 2011 року, Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам′ятки археології національного значення - Десятинної церкви.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.