В Карпатах - перезахоронення солдатів Вермахту (ФОТО)

У Сколівському районі товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" спільно з Німецькою народною спілкою з догляду за військовими похованнями в Україні проводить пошуково-ексгумаційні дослідження місць поховання вояків німецької армії, які загинули в 1944 році в Карпатах.

Про це "Історичній Правді" повідомили у товаристві "Пам'ять".

Уже виявлено 17 останків загиблих, серед яких один жіночий.

 Розкопана братська могила

"Солдати були поховані німецькою поховальною командою. Кожен з загиблих похований окремо. З останками вояків ми також виявили залишки військового спорядження, та особисті речі. Окрім того,  в домовинах ми виявили 15 ідентифікаторів ( жетонів)" - розповів голова "Пам'яті" Любомир Горбач.

 Ексгумовані останки

Знайдені останки будуть перепоховані в селі Потеличі Жовківського району на збірному військовому цвинтарі німецької армії.

Пошукові та екзгумаційні роботи фінансує Німецька народна спілка з догляду за військовими похованнями в Україні. Роботи проводяться за сприяння Сколівської районної ради.

Ідентифікація за жетонами

Нагадаємо, у серпні 2011 року на Верецькому перевалі у Сколівському районі Львівської області 20 серпня із військовими почестями перепоховали останки сімох січовиків Карпатської України.

Улітку 2011 року на Закарпатті скаутська організація "Галицька Русь" на гроші російського підприємця  без жодних дозволів здійснювала розкопки на полі, що є місцем масового санітарного захоронення жертв Першої і Другої світових воєн. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.