Дружину розвідника Зорґе відправили на заслання бездоказово - ФСБ

Дружина легендарного радянського розвідника Ріхарда Зорґе Катерина Максимова, яка померла в 1943 році на засланні в Сибіру, ​​сама "зізналася" у шпигунстві, хоча доказів цьому не було, свідчать архіви ФСБ Росії.

Про це свідчать архіви ФСБ Росії, повідомляє "Інтерфакс".

"Вона була заарештована на підставі матеріалів, що надійшли з Свердловська. Транспортне управління НКВД підозрювало її в шпигунстві. 4 вересня 1942 року її арештували в Москві і етапували в Свердловськ", - розповів начальник Управління реєстрації і архівних фондів ФСБ РФ Василь Христофоров.

У постанові про пред'явлення обвинувачення записано: "Залучити Максимову Катерину Олександрівну в якості обвинуваченої" по статті 58, пп.1а (зрада Батьківщині).

У березні 1943-го Максимова була засуджена до заслання в Красноярський край на 5 років "за зв'язки, підозрілі по шпигунству". Але в цих справах "зв'язків" вона не проходить, сказав Христофоров.

Померла дружина Ріхарда Зорґе 3 липня 1943. Згідно довідки з райлікарні, куди вона надійшла 29 червня, причина смерті - крововилив у мозок і наступний параліч дихального центру.

"У період реабілітації доведено: нічого цього не було, ні шпигунства, ні військової таємниці", - заявив архівіст ФСБ.

За його словами, у Максимової було дуже багато друзів-іноземців. З першим чоловіком вона виїхала в 1926 році в Італії для його лікування, у нього був туберкульоз. Однак вилікувати його не вдалося, через два роки чоловік помер, і вона повернулася до Москви. Вже тут познайомилася з Зорґе і вийшла за нього заміж. Після його від'їзду до Японії вони продовжували писати один одному досить теплі листи.

На його ФСБ, слідчий, який писав довідку в 1943 році, розібрався зі справою дуже добре і написав, що арешт проведено явно необгрунтовано.

"Він побачив, що доказів її вини у шпигунстві немає, тому і написав, що якщо не вдасться і далі їх зібрати, то все одно необхідно надіслати її на заслання. Він вибрав найм'якше на той час покарання, він давав їй шанс вижити", - зазначив Христофоров.

Він також повідомив, що справа Є. Максимової не має грифа секретності, є тільки гриф "зберігати вічно". Згідно з чинним законодавством, з справою можуть ознайомитися її прямі родичі, діти, онуки, брати, сестри, правнуки. Інші особи можуть знайомитися з такими справами тільки на підставі довіреності від родичів.

"Поки ніхто з родичів з ділом не ознайомився. У неї були рідний брат, який загинув на фронті, і дві сестри, у яких могли бути діти та онуки. Так що родичі у дружини Зорге можуть бути", - підкреслив Христофоров.

Ріхард Зорґе - один із найвідоміших розвідників Другої світової війни. Радянський журналіст і шпигун, який працював у Японії. Страчений японською владою у вересні 1943 року. Донедавна вважалося, що Зорґе назвав Сталіну точну дату нападу німецьких нацистів на СРСР.

Радянський Союз офіційно не визнавав Зорґе своїм агентом до 1964 року, коли йому присвоїли звання Героя СРСР.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.