На Київщині відкрили пам'ятник ОУНівцям (ФОТО)

В місті Богуслав, що на Київщині, урочисто відкрили монумент "У пам'ять про підпільників ОУН Богуславського району".

Про це "Історичній Правді" повідомили у благодійній ініціативі "Героїка". 

Місцем для вшанування земляків богуславці обрали подвір'я Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви. "Це святиня Богуслава, видатна туристична принада. Відвідини монастиря - неодмінний пункт програми будь-якого подорожнього, - пояснив вибір один з організаторів спорудження пам'ятного знаку богуславець Олександр Мельник. - Отже, кращого місця для пам'ятника годі придумати!"

На гранітній плиті викарбувано:

"Петро Солуха - голова районного проводу ОУН 1941-1943 рр., редактор районної газети "Вільна Україна";

Георгій Фастовець - член ОУН, з 1943 р. - голова районного проводу ОУН;

Мирослава Лещенко - зв'язкова ОУН;

Іван Любарський - член ОУН;

Василь Коваленко - член ОУН;

Гнат Недобитий - співробітник Служби безпеки ОУН;

Іван Сарапука - керівник осередку ОУН в с. Медвин;

Іван Кондратюк - "Кубанець", "Кучерявий" - член ОУН;

Дмитро Гриб та його брат (ім'я невідоме) - члени ОУН;

Марушевський - член осередку ОУН в с. Медвин;

Мартиненко - художник, член районного проводу ОУН;

Науменко - член районного проводу ОУН;

Пантюха - член ОУН".

В листопаді 2010 року на подвір'ї монастиря відкрили пам'ятний знак богуславцям-козакам Армії УНР Іванові Білецькому та Оверкові Бондаренку.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".