На Київщині відкрили пам'ятник ОУНівцям (ФОТО)

В місті Богуслав, що на Київщині, урочисто відкрили монумент "У пам'ять про підпільників ОУН Богуславського району".

Про це "Історичній Правді" повідомили у благодійній ініціативі "Героїка". 

Місцем для вшанування земляків богуславці обрали подвір'я Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви. "Це святиня Богуслава, видатна туристична принада. Відвідини монастиря - неодмінний пункт програми будь-якого подорожнього, - пояснив вибір один з організаторів спорудження пам'ятного знаку богуславець Олександр Мельник. - Отже, кращого місця для пам'ятника годі придумати!"

На гранітній плиті викарбувано:

"Петро Солуха - голова районного проводу ОУН 1941-1943 рр., редактор районної газети "Вільна Україна";

Георгій Фастовець - член ОУН, з 1943 р. - голова районного проводу ОУН;

Мирослава Лещенко - зв'язкова ОУН;

Іван Любарський - член ОУН;

Василь Коваленко - член ОУН;

Гнат Недобитий - співробітник Служби безпеки ОУН;

Іван Сарапука - керівник осередку ОУН в с. Медвин;

Іван Кондратюк - "Кубанець", "Кучерявий" - член ОУН;

Дмитро Гриб та його брат (ім'я невідоме) - члени ОУН;

Марушевський - член осередку ОУН в с. Медвин;

Мартиненко - художник, член районного проводу ОУН;

Науменко - член районного проводу ОУН;

Пантюха - член ОУН".

В листопаді 2010 року на подвір'ї монастиря відкрили пам'ятний знак богуславцям-козакам Армії УНР Іванові Білецькому та Оверкові Бондаренку.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.