В Києві відкрили пам'ятник автору білоруського історичного детективу

Сьогодні у Києві біля посольства Республіки Білорусь на вулиці Коцюбинського, 3 відкрили бронзовий пам'ятник Уладзіміру Караткєвічу - першому білоруському письменнику, який звернувся до жанру історичного детективу.

Про це повідомляють УНН.

Урочиста церемонія відбулась за участі міністра культури Білорусі Павла Латушка і міністра культури і туризму України Михайла Кулиняка.

Пам'ятник створений білоруськими скульпторами Костянтином Селіхановим, Олегом Варвашенєю і архітектором Олександром Корбутом.

 Караткєвіч у береті і светрі

До відкриття пам'ятника приурочена презентація в Київському університеті імені Шевченка спеціального видання "Дике полювання короля Стаха" на чотирьох мовах (українською, білоруською, російською, англійською). Книга була випущена до 80-річчя від дня народження Караткєвіча, яке відзначалося в 2010 році.

Довідка: Уладзімір Караткєвіч у 1950-их навчався на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, а потім працював учителем на Київщині.

Вірш про Дніпро і Німан двома мовами

Караткєвіч став першим білоруським письменником, що звернувся до жанру історичного детективу. За роман "Чорний замок Ольшанський" він удостоєний Державної премії Білоруської РСР імені Якуба Коласа. Багато його творів екранізовано.

"Чорний замок Ольшанський" - мінський науковець в 1960-их роках розслідує таємничу загибель свого друга-бібліофіла, пов'язану зі старовинним євангелієм, у якому лежить шифрована записка, що стосується подій XVI-XVII сторіч у Великому князівстві Литовському.

Ниточка веде до замку в Ольшанах, де опівночі на фортечній галереї з'являються привиди убитих у 1612 році людей, а тим часом з'ясовується, що за захованим в одній із веж замку скарбом полюють колишні поліцаї... 

Караткєвіч і кошенята. Фото, найімовірніше, 1970-их
"Дике полювання короля Стаха" - друга половина 1800-их років, фольклорист Андрей Бєларецкій приїздить в закинуте помістя Балотниє Яліни, де стикається з жахливою легендою про прокляття, яке переслідує рід господарів помістя Яновських.

Закохавшись у єдину спадкоємицю вимерлого білоруського роду Надзєю Яновську, Бєларєцкій поринає у вир місцевих шляхетських інтриг і виявляє, що давня легенда про безгучних вершників-убивць на торфових болотах - не вигадка...

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.