Кернес хоче демонтувати пам'ятний знак на честь суверенітету України (ФОТО)

Найближчими днями у Харкові буде демонтовано пам'ятний знак на честь проголошення декларації про суверенітет 1990 року, що знаходиться у Саду ім. Т. Шевченка, та пам'ятник кошовому отаману Івану Сіркові в місті Мерефа.

Про це повідомляє Спілка української молоді.

Харківська міська комісія з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища на чолі з її головою - Геннадієм Кернесом - нещодавно прийняла рішення про демонтаж і перенесення пам'ятного знаку на честь проголошення декларації про державний суверенітет України, а також пам'ятника козацькому отаманові Іванові Сіркові у м. Мерефі Харківського району Харківської області.

Фото: СУМ

Під приводом приведення міських територій до "цивілізованих стандартів" чемпіонату "Євро-2012", посилаючись на міфічні критерії "неестетичності" і "архітектурної доцільності", вказані пам'ятники у терміновому режимі мусять бути знесені і переміщені у рекреаційні зони, місцезнаходження яких на даний момент остаточно не вирішене. 

На могилі Сірка відкрили капличку і козацьку вежу (ФОТО)

Наразі повний комплект документації щодо демонтажу знаходиться на затвердженні в управлінні культури Харківської обласної державної адміністрації.

 

Згадані пам'ятники були встановлені на початку 1990-х років за ініціативи громадськості Харківщини. Вони є своєрідними символами української державності на Харківщині, біля яких традиційно проходять різноманітні громадські заходи.

2007: Добкін і Кернес записують передвиборчий ролик (ВІДЕО)

У лютому 2011 Харківська міська топонімічна комісія відмовилася перейменовувати об'єкти, названі на честь Григорія Котовського та Михайла Калініна. У липні комісія рекомендувала - а міськрада Харкова підтримала пропозицію - назвати сквер на околиці міста іменем Радянської України.

Також керівник комісії і міський голова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити в Харкові пам'ятники співакові Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.