Спецпроект

2007: Добкін і Кернес записують передвиборчий ролик

Легендарне відео, який потрапило у світовий топ-10 наступного дня після того, як з'явився на Youtube. Можна сказати, що за охопленням аудиторії це - найпопулярніший харківський телеканал.

Сьогодні голові Харківської обласної державної адміністрації, члену Партії Регіонів, кавалеру ордена "За заслуги" ІІІ ступеня Михайлу Марковичу Добкіну виповнюється 41 рік.

Уже три роки Михайло Маркович разом із своїм однопартійцем - міським головою міста Харкова Геннадієм Адольфовичем Кернесом - є зіркою відеосервісу Youtube.

Запис того, як Добкін (тоді міський голова) і Кернес (тоді секретар міськради) готують передвиборчий ролик, з'явився у інтернеті 27 вересня 2007 року. 28 вересня він втрапив у світовий топ-10 ютюба, посівши 8-ме місце із результатом більше 100 тисяч переглядів. 

Зараз цей ролик має уже більше 2 млн переглядів (не рахуючи різних перепостів). Це найширше вікно у світ для громадян Добкіна і Кернеса - жоден телеканал не забезпечить їм такої широкої аудиторії. 

Є й версія для англомовної публіки. Що характерно, її вже теж подивилося більше 100 тисяч людей.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.