Для підтримки пам'яток Києва потрібно 2.000.000.000 грн щороку

Для підтримки пам'яток Києва в належному стані, щороку необхідно виділяти понад 2 млрд грн, стало відомо під час презентації Генерального плану до 2025 р., який планується прийняти замість чинного Генерального плану-2020.

Про це повідомляє голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Тобто, за час дії Генплану місто має витратити на охорону і реабілітацію історичних споруд суму, адекватну двом київським бюджетам цього року. Думаю, є всі підстави вважати, що такого не станеться, зважаючи на те, що наразі на охорону пам'яток щороку виділяється не 2 млрд грн, а всього кілька мільйонів", - наголосив Бригинець.

Депутат пояснив, що через великі вилучання з столичного бюджету, які цього року сягали 8 млрд грн новий Генплан не вирішить питання охорони культурної спадщини і пам'ятки, швидше за все, руйнуватимуться й далі.

Прийняття київською владою Генерального плану очікується до Нового року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.