Для підтримки пам'яток Києва потрібно 2.000.000.000 грн щороку

Для підтримки пам'яток Києва в належному стані, щороку необхідно виділяти понад 2 млрд грн, стало відомо під час презентації Генерального плану до 2025 р., який планується прийняти замість чинного Генерального плану-2020.

Про це повідомляє голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Тобто, за час дії Генплану місто має витратити на охорону і реабілітацію історичних споруд суму, адекватну двом київським бюджетам цього року. Думаю, є всі підстави вважати, що такого не станеться, зважаючи на те, що наразі на охорону пам'яток щороку виділяється не 2 млрд грн, а всього кілька мільйонів", - наголосив Бригинець.

Депутат пояснив, що через великі вилучання з столичного бюджету, які цього року сягали 8 млрд грн новий Генплан не вирішить питання охорони культурної спадщини і пам'ятки, швидше за все, руйнуватимуться й далі.

Прийняття київською владою Генерального плану очікується до Нового року.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.