"Свобода" використaє історію УПА для політичних цілей

Традиційний "Марш УПА", який партія "Свобода" ініціює у Києві 14 жовтня, на свято Покрови цього року матиме соціально-політичний характер.

Про це "Газеті по-українськи" повідомив лідер партії Олег Тягнибок.

"Марш почнеться біля пам`ятника Шевченку 14 жовтня. Цей захід ми плануємо розпочати виїзними сесіями обласних рад у Києві", - сказав політик.

Він наголосив, що цього разу акція називатиметься Маршем слави УПА.

Підручник військової топографії для УПА. 1948 рік (ФОТО)

"Він буде стосуватись не лише теми визнання представників ОУН та УПА борцями за незалежність України, але й підніматиме цілу низку соціальних проблем і носитиме цього року більш соціально-політичний характер, ніж у попередні роки", - підкреслив Тягнибок.

За словами лідера "Свободи", завершиться марш мітингом і урочистим концертом на Михайлівський площі, хоча в партії ще не знають, чи дозволить влада Києва ходу Хрещатиком:

"Ми розглядаємо різні варіанти, оскільки не знаємо, якою буде реакція влади. Але марш у будь-якому разі буде, а за яким маршрутом - це, скоріш за все, буде визначено в останню ніч перед заходом".

1984: радянський фільм про батька Тягнибока (ВІДЕО)

Нагадаємо, що останній командир УПА Василь Кук у 2006 році сказав в інтерв'ю нинішньому редактору "Історичної Правди" Павлу Солодьку, що ветерани УПА не організовують жодних маршів. 

"У Києві ми нічого не плануємо, - наголосив Кук. - Сили ж, які хочуть зробити "демонстрацію оборони" УПА, можуть її робити. Те ж, що роблять деякі праві партії, робиться з розрахунку на рекламу тих партій".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.