"Свобода" використaє історію УПА для політичних цілей

Традиційний "Марш УПА", який партія "Свобода" ініціює у Києві 14 жовтня, на свято Покрови цього року матиме соціально-політичний характер.

Про це "Газеті по-українськи" повідомив лідер партії Олег Тягнибок.

"Марш почнеться біля пам`ятника Шевченку 14 жовтня. Цей захід ми плануємо розпочати виїзними сесіями обласних рад у Києві", - сказав політик.

Він наголосив, що цього разу акція називатиметься Маршем слави УПА.

Підручник військової топографії для УПА. 1948 рік (ФОТО)

"Він буде стосуватись не лише теми визнання представників ОУН та УПА борцями за незалежність України, але й підніматиме цілу низку соціальних проблем і носитиме цього року більш соціально-політичний характер, ніж у попередні роки", - підкреслив Тягнибок.

За словами лідера "Свободи", завершиться марш мітингом і урочистим концертом на Михайлівський площі, хоча в партії ще не знають, чи дозволить влада Києва ходу Хрещатиком:

"Ми розглядаємо різні варіанти, оскільки не знаємо, якою буде реакція влади. Але марш у будь-якому разі буде, а за яким маршрутом - це, скоріш за все, буде визначено в останню ніч перед заходом".

1984: радянський фільм про батька Тягнибока (ВІДЕО)

Нагадаємо, що останній командир УПА Василь Кук у 2006 році сказав в інтерв'ю нинішньому редактору "Історичної Правди" Павлу Солодьку, що ветерани УПА не організовують жодних маршів. 

"У Києві ми нічого не плануємо, - наголосив Кук. - Сили ж, які хочуть зробити "демонстрацію оборони" УПА, можуть її робити. Те ж, що роблять деякі праві партії, робиться з розрахунку на рекламу тих партій".

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.