Спецпроект

В Музеї Голодомору відкривається нова виставка

Напередодні 78 роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" відкриває виставку картин із циклу "Розгойдані дзвони пам'яті". Ці твори - спроба відомого художника Валерія Франчука передати трагічні сторінки голоду мовою мистецтва.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Відкриття виставки відбудеться 5 жовтня 2011 року о 12:00 за адресою вулиця Івана Мазепи, 15а.

На відкритті виступлять:

Валерій Франчук, автор циклу "Розгойдані дзвони пам'яті", заслужений художник, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка;

Ігор Діденко, директор Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні";

Михайло Кулиняк, міністр культури і туризму України;

Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні;

Ніна
Матвієнко, видатна українська співачка;

Микола Жулинський, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ;

Леонід Сотник, голова Київської спілки художників України;

Ганна Олійник, мистецтвознавець.

Цикл "Розгойдані дзвони пам'яті" автор передає в дар для експонування в Меморіалі пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».