Анонс: перегляд документального фільму про Гавела + дискусія (ВІДЕО)

З нагоди 75-річчя Вацлава Гавела Чеський центр спільно з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA представлять українській публіці документальний фільм Павла Коутецького та Мірослава Янека "Громадянин Гавел".

Показ відбудеться 6 жовтня о 18:00 в кінотеатрі "Жовтень" на Подолі (Костянтинівська, 26).

Після показу відбудеться обговорення фільму та жвава дискусія за чашкою гарячої кави чи чаю.

Фільм транслюватиметься чеською мовою з англійськими та українськими субтитрами. Вхід вільний.

"Коутецький поступово здобув таку довіру Гавела, що міг бути присутнім навіть там, куди президент жодних журналістів не допускав", пише Малвіна Тоупалова про документальний фільм Павла Коутецького „Громадянин Гавел".


Поява колишнього дисидента на державному ТБ Чехословаччини

Документальний фільм режисерів Павла Коутецького й Мирослава Янека розкриває драматичне закулісся політичного і приватного життя Вацлава Гавела - чехословацького дисидента, останнього президента Чехословаччини і першого президента пост-комуністичної Чехії.

Режисер Павел Коутецкі почав знімати цей фільм у 1992 р. і відстежував життя першого чеського президента понад 13 років. Він зумів зафіксувати найважливіші моменти діяльності президента Вацлава Гавела - аж до його відходу з поста глави держави в січні 2003 року.

Більше про Вацлава Гавела читайте і дивіться у матеріалі "Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.