У Києві відбувся найбільший за всю історію України з'їзд євреїв

У вівторок, 4 жовтня, в Києві пройшов VI-ий з'їзд Об'єднаної єврейської громади України (ОЄГУ).

Про це повідомляє УНІАН iз посиланням на Mignews - сайт, який належить голові Всеукраїнського єврейського конгресу Вадиму Рабіновичу.

Повідомляється, що з'їзд став найбільш представницьким за всі роки існування незалежної України: під куполом Національного палацу "Україна" зібралися 2 436 делегатів - представників громад зі всіх регіонів держави.

З вітанням до з'їзду звернувся президент України Віктор Янукович, були присутні єврейські громади країн Європи, США, Росії.

Про виклики перед єврейським світом говорив президент найбільших єврейських організацій США, відомий громадський активіст Малькольм Хонлайн.

Оваціями зустрічав зал промову відомого юриста і політика, колишнього помічника президента США Джона Кеннеді, лицаря Ордена Почесного легіону, віце-президента Міжнародного Олімпійського комітету, директора Американського центру в Парижі Семюеля Пізара.

Пізар назвав церемонію закладки першого каменя в майбутній меморіал у Бабиному Яру видатним вкладом українських євреїв в історію єврейського народу.

"Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної

Про братні зв'язки, спільну історію і спільні трагічні сторінки в ній єврейського і вірменського народів говорив гість із Росії - глава Союзу вірмен, посол доброї волі ЮНЕСКО і ООН Араїк Абрамян.

Уявлення про роботу єврейських громад України дала звітна доповідь виконавчого директора ОЄГУ Йосипа Аксельруда, в якому була представлена інформація про основні напрями діяльності організації і їх розвиток:

- підтримка 23 загальноосвітніх єврейських і 28 недільних єврейських шкіл,

- установка 19 пам'ятників на місцях розстрілів євреїв в роки війни,

- проведення у всіх областях шабатонів, під час яких багато євреїв вперше зіткнулися з єврейським способом життя,

- сотні лекцій, проведених викладачами програми "Світло Тори" тощо.

Як повідомлялося, 3 жовтня в Бабиному Яру відбулася церемонія закладки першого каменя меморіально-музейного комплексу "Бабин Яр", будівництво якого ініціювали президент Європейської єврейської ради, президент Об'єднаної єврейської громади України Ігор Коломойський і фонд "Бабин Яр".

Напередодні проведення заходу Громадський оргкомітет вшанування жертв Бабиного Яру заявив, що урядовий комітет з підготовки та проведення заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру застосував принцип сегрегації, поділивши мучеників нацизму за походженням на обраних, гідних поминання, та другорядних.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.