У Києві відбувся найбільший за всю історію України з'їзд євреїв

У вівторок, 4 жовтня, в Києві пройшов VI-ий з'їзд Об'єднаної єврейської громади України (ОЄГУ).

Про це повідомляє УНІАН iз посиланням на Mignews - сайт, який належить голові Всеукраїнського єврейського конгресу Вадиму Рабіновичу.

Повідомляється, що з'їзд став найбільш представницьким за всі роки існування незалежної України: під куполом Національного палацу "Україна" зібралися 2 436 делегатів - представників громад зі всіх регіонів держави.

З вітанням до з'їзду звернувся президент України Віктор Янукович, були присутні єврейські громади країн Європи, США, Росії.

Про виклики перед єврейським світом говорив президент найбільших єврейських організацій США, відомий громадський активіст Малькольм Хонлайн.

Оваціями зустрічав зал промову відомого юриста і політика, колишнього помічника президента США Джона Кеннеді, лицаря Ордена Почесного легіону, віце-президента Міжнародного Олімпійського комітету, директора Американського центру в Парижі Семюеля Пізара.

Пізар назвав церемонію закладки першого каменя в майбутній меморіал у Бабиному Яру видатним вкладом українських євреїв в історію єврейського народу.

"Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної

Про братні зв'язки, спільну історію і спільні трагічні сторінки в ній єврейського і вірменського народів говорив гість із Росії - глава Союзу вірмен, посол доброї волі ЮНЕСКО і ООН Араїк Абрамян.

Уявлення про роботу єврейських громад України дала звітна доповідь виконавчого директора ОЄГУ Йосипа Аксельруда, в якому була представлена інформація про основні напрями діяльності організації і їх розвиток:

- підтримка 23 загальноосвітніх єврейських і 28 недільних єврейських шкіл,

- установка 19 пам'ятників на місцях розстрілів євреїв в роки війни,

- проведення у всіх областях шабатонів, під час яких багато євреїв вперше зіткнулися з єврейським способом життя,

- сотні лекцій, проведених викладачами програми "Світло Тори" тощо.

Як повідомлялося, 3 жовтня в Бабиному Яру відбулася церемонія закладки першого каменя меморіально-музейного комплексу "Бабин Яр", будівництво якого ініціювали президент Європейської єврейської ради, президент Об'єднаної єврейської громади України Ігор Коломойський і фонд "Бабин Яр".

Напередодні проведення заходу Громадський оргкомітет вшанування жертв Бабиного Яру заявив, що урядовий комітет з підготовки та проведення заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру застосував принцип сегрегації, поділивши мучеників нацизму за походженням на обраних, гідних поминання, та другорядних.

 

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.