Київрада порушила свою ж заборону будувати в історичному центрі

Сьогодні більшість Київради підтримала проект рішення щодо виділення земельної ділянки майже біля стін Софії Київської - вул. Золотоворітська, 11 - для будівництва готельного комплексу з паркінгом. Будинок входить до Зводу пам'яток історії та культури м.Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

На думку депутата, проект рішення про заборону будівництво в охоронній зоні Софії Київського виник виключно через тиск ЮНЕСКО - що ще рік тому зафіксувала порушення норм забудови буферної зони Софії Київської та Києво-Печерської Лаври - а не завдяки щирій турботі влади щодо збереження історичної частини м.Києва.

"Лише 3 місяці тому сама Київрада заборонила будь-які будівництва навколо Софії, і ось сьогодні вона проігнорувала своє ж рішення. Це подвійні стандарти, коли з одного боку для ЗМІ виголошуються заяви про нібито спроби боротися із скандальними забудовами в історичному центрі, а з іншого боку слухняна депутатська більшість голосує за рішення, які прямо суперечать позиції ЮНЕСКО і офіційній позиції нашої держави", - підкреслив Бригинець.

Минулої сесії питання не набрало потрібної кількості голосів. Але, сьогодні на розгляд сесії воно було винесене повторно. За проект рішення проголосувало 64 депутати більшості Київради.

У липні 2011 року Київська міська рада прийняла рішення про призупинення проведення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель в історичній частині Києва

У червні комітет Світової спадщини ЮНЕСКО на своїй 35-й сесії закликав Україну визначити зону в історичному центрі у Києві, і захистити її відповідними законами.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".